сіяти

Де його не посієш, там уродиться.

Про хлопця пустяка, що не всидить на однім місці.

Дурних не сіють, вони самі родяться.

Родяться уломними.

Сій коли час, бо згадаєш старших глас.

Сій коли пора, бо пожалієш, що не послухав поради старших.

Хто густо сіє, в того є надія.

Зерно сіють густо, щоб зародило багато, та щоб не вилягло.

Хто сіє — оре, не знає про горе.

Хліборобові зародить земля і він не боїться голоду.

Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а посієш густо, то вродить не пусто.

Господарське правило сіяння.

Не вважай на урожай, а гречку сій.

Не покладай забагато надій на майбутній урожай пшениці, але май ще щось про запас.

Посієш в погоду — збереш більше плоду.

Посієш в погоду, то більше приплоду.

Якщо посієш своєчасно, то матимеш гарний врожай.

Посієш вчасно, то вродить рясно.

Таке ж саме значення, як і попереднього прислів'я.

Сій не пусто, то збереш густо.

Якщо посієш рясно, то матимеш добрий врожай.

Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.

Якщо посієш своєчасно і збереш добрий врожай, то матимеш достаток.

Сіяв гречку, а вродив мак.

Робив одне, а вийшло інше.

Тоді не пирувати, як треба хліб засівати.

Під час посівних робіт треба працювати, а не святкувати.

Тяжко сіяти, як нічого орати.

Приповідка бідняка, який не має землі.

Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.

Хто не сіє своєчасно, той поганий господар.

Що посієш, те й жати будеш.

Що посієш, те й збереш.

Як будеш працювати, такий і матимеш врожай.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me