танцювати

Танцювати не хочеться, та черевички просяться.

Вдає, що не хоче, а насправді хоче.

Той добре танцює, кому щастя грає.

Веселяться щасливі.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. танцювати — (виконувати в ритм певні пластичні рухи) гопцювати, (про народні танці) скакати, стрибати, (енергійно) витинати, (чітко) вибивати. Словник синонімів Полюги
  2. танцювати — танцюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. танцювати — Витанцьовувати, (гопака) ф. віддирати, гопцювати, шкварити, утинати, тяти, вибивати, садити; о. давати лиха закаблукам <�і передам>; (під чию дудку) скакати; (в балеті) виступати; (на одній нозі) підстрибувати; (- коней) гарцювати;... Словник синонімів Караванського
  4. танцювати — Вальсувати, вибрикувати (у танці), вигинатися, вигарцьовувати, вигопачувати, вигопкувати, вигоцувати, видригувати, викаблучувати, викозулювати, викомарювати, викренделювати, викрутасити, виплигувати, вистрибувати, витанцьовувати, витинати... Словник синонімів Вусика
  5. танцювати — ТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. що і без прям. дод. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (О. Донченко); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (С. Словник української мови у 20 томах
  6. танцювати — танцюва́ти: ◊ танцюва́ти як спу́тана вівця́ про того, хто не вміє танцювати або танцює погано (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. танцювати — -юю, -юєш, недок. 1》 перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). || неперех. Брати участь у танці, у танцях. || Уміти виконувати танець, танці. 2》 неперех. Виступати в балеті, бути артистом балету. || перех. Виконувати певну роль у балеті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. танцювати — танцюва́ти від пе́чі. Бачити в чому-небудь першопричину, початок чогось. Звичайно, неприємно, що в театрі збитки. Але вважати це головним ми, даруйте, не можемо, і танцювати від цієї печі не слід (О. Фразеологічний словник української мови
  9. танцювати — ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИ розм., ГОПЦЮВА́ТИ розм., ГО́ПКАТИ розм., ГО́ПАТИ розм.; СКАКА́ТИ розм., СТРИБА́ТИ розм., ГАЦА́ТИ розм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИ розм., КРЕСА́ТИ розм., САДИ́ТИ розм., ШКВА́РИТИ розм., ВИТИНА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  10. танцювати — Танцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. танцювати — ТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. перех. і неперех. Виконувати танець (у 2, 3, 6 знач.). Юля Жукова танцювала з Віктором вальс (Донч., V, 1957, 460); І от музики загули!.. І хлопці жвавії танцюють (Рудан., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  12. танцювати — Танцювати, -цю́ю, -єш гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться. Шевч. Словник української мови Грінченка