треба

Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, а глухому музики.

Зовсім не треба.

Треба знати, де що сказати.

Не всюди все можна говорити.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. треба — Тре́ба: — плата за церковну відправу на замовлення віруючих [2] — церковна відправа на замовлення віруючих і плата за неї [II] Словник з творів Івана Франка
  2. треба — тре́ба 1 присудкове слово слід незмінювана словникова одиниця тре́ба 2 іменник жіночого роду релігійний обряд Орфографічний словник української мови
  3. треба — пр. сл., потрібно, необхідно, слід, с. до скрути <�до зарізу> треба, жм. тра, тре Словник синонімів Караванського
  4. треба — Назва богослужіння, яке здійснюють при потребі й на прохання одного чи кількох осіб за особливих обставин їхнього життя: таїнство, молебен, освячення, благословіння Словник церковно-обрядової термінології
  5. треба — Необхідно, потреба, потребує, потребується, потрібно Фразеологічні синоніми: аж кричить; аж кричить треба; більше, ніж треба; гостра потеба; доконечна потреба; доконечно треба; доконче треба; до скруту треба; конечна потреба; конча потреба... Словник синонімів Вусика
  6. треба — ТРЕ́БА¹, пред., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. Вона мерщій поприбирала що треба, дмухнула на світло і собі прилягла на лаві (Панас Мирний); [Павло:] Е, сину, сину!... Словник української мови у 20 томах
  7. треба — Жертва, офіра, обряд Словник застарілих та маловживаних слів
  8. треба — I присудк. сл., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. II -и, ж. 1》 заст. Жертвоприношення (у 1 знач.). Приносити требу (треби). 2》 церк. Релігійний обряд, що його здійснює священик на замовлення віруючих. || Плата священикові за виконання такої відправи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. треба — дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь... Фразеологічний словник української мови
  10. треба — БА́ЖА́НО предик., із спол. щоб або з інфін. (ужив., коли потрібно вказати, що певної дії сподіваються або бажають); ХОТІ́ЛОСЯ Б (ввічливіше); ДО́БРЕ Б, НЕПОГА́НО Б, НЕ ЗЛЕ́ Б розм., НЕ ЗАВА́ДИЛО Б розм., НЕ ПОШКО́ДИЛО Б розм., НЕ ШКО́ДИЛО Б розм. Словник синонімів української мови
  11. треба — Тре́ба, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. треба — ТРЕ́БА¹, присудк. сл., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. Вона мерщій поприбирала що треба, дмухнула на світло і собі прилягла на лаві (Мирний, IV, 1955, 133); [Павло:] Е, сину, сину!... Словник української мови в 11 томах
  13. треба — Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив?... Словник української мови Грінченка