треба

БА́ЖА́НО предик., із спол. щоб або з інфін. (ужив., коли потрібно вказати, що певної дії сподіваються або бажають); ХОТІ́ЛОСЯ Б (ввічливіше); ДО́БРЕ Б, НЕПОГА́НО Б, НЕ ЗЛЕ́ Б розм., НЕ ЗАВА́ДИЛО Б розм., НЕ ПОШКО́ДИЛО Б розм., НЕ ШКО́ДИЛО Б розм., НЕ ЗА́ЙВЕ Б розм. (із спол. щоб, якби, коли або з інфін. — ужив. як м'якша, ввічливіша форма); ВА́РТО Б (ВА́РТ БИ рідше), ГОДИ́ЛОСЯ Б, ДОЦІ́ЛЬНО Б, КОРИ́СНО Б, НЕОБХІ́ДНО Б, ПОТРІ́БНО Б, СЛІ́Д БИ, ТРЕ́БА Б (з інфін. — ужив. як ненав'язлива порада). Рубати ліс треба й бажано (М. Чабанівський); Хотілося б, щоб Ваша прегарна "Битва" побачила світ.. у тому збірнику (М. Коцюбинський); Добре б було самій передніше вийти заміж, а потім вже видати дочку (І. Нечуй-Левицький); — Було б непогано, коли б отакий зубр (цього не стенографуйте) та переконався, перевиховався б на нашому будівництві й став нашим (І. Ле); "Ей, хлопці! випиймо калганної по чарці! Воно б не вадило сьогодні й підгулять.." (П. Гулак-Артемовський); Районна бібліотека у Велико-Половецькому районі єсть, та не завадило б, коли б кожний колгосп мав би й свою книгозбірню (Остап Вишня); Варто б помістити у Віснику його (Рильського) портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); Потім здалека натякнув (Колісник), що, певно, дворянство буде давати обід, варт би і земству почтити такого чоловіка (Панас Мирний); Годилося б, певна річ, прийти з щедрішими подарунками (Ю. Смолич); Доцільно було б, зокрема, проводити об'єднані засідання президій Спілки кінематографістів і Спілки письменників (О. Левада); — Замітьте собі, що й нам, обговорюючи корабель, слід би подумати про те, щоб мачти (щогли) лягали вздовж палуби, коли зірветься шторм (Ю. Яновський) — Пор. ва́рто, тре́ба.

ВА́РТО присудк. сл. (про доцільність, доречність якоїсь дії тощо), ВАРТ, ДОРЕ́ЧНО, ДОЦІ́ЛЬНО, ЛИ́ЧИТЬ, ГОДИ́ТЬСЯ, НЕ ВА́ДИТЬ, НЕ ЗАВА́ДИТЬ, ГО́ЖЕ, НЕ ЗА́ЙВО (НЕ ЗА́ЙВЕ), НЕ ЗАЙВИНА́, НЕ ШКО́ДИТЬ. Варто б помістити у Віснику його (Рильського) портрет і хоч коротку біографію (М. Коцюбинський); — Воля, бач, дорога річ, за неї варт дорого заплатить, — сказав перевожчик і привів їх (бурлаків) до попа (І. Нечуй-Левицький); Доречно буде розповісти історію Кортелісів — одного з сіл на Волині (з газети); Кінофільми доцільно використовувати як під час викладу нового матеріалу, так і на повторювально-узагальнюючих уроках (з журналу); У дорозі ж ридати не личить (Т. Масенко); Я сміло всім кажу, що.. темному народу просвітиться годиться (В. Самійленко); Часом не завадить І давніше пригадати (Леся Українка); Любої пари не знайшов, а побратись абияк не гоже (Марко Вовчок); Не зайво також розповісти учням і про хімічний склад чавуну (з посібника); Не зайвина перевірити ще раз (сівалку) (з газети); А ви записуйте, не шкодить такую річ і записать, Бо се не казка, а билиця, Або бувальщина, сказать (Т. Шевченко). — Пор. ба́жано, тре́ба.

ТРЕ́БА предик., ПОТРІ́БНО, НЕОБХІ́ДНО, СЛІД, ПОДОБА́Є, НАЛЕ́ЖИТЬ, ВАРТ, ВА́РТО, ТРЕ (ТРА) діал., ПОДО́БНО діал., ПОВИ́ННО рідко. Ми мали все, що треба людині: на небі сонце, під ногами воду. Коли сонце передавало куті меду, ми залізали в Дніпро і сиділи в йому скільки нам хотілось (В. Винниченко); — Хто ви такі? І що вам потрібно? (О. Довженко); — Я бачив, що вони сумлінно ставляться до праці, а це на фронті так само необхідно, як і десь на заводі (О. Гончар); Іти їм було слід швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник); — Мені подобає до тружденних зійти.., а ви зоставайтеся тут з миром (М. Старицький); Старшині, звичайно, зовсім не належало стояти на посту (О. Гончар); Але який би не був скептик, — варт було його закликати хоч би на одне засідання "гарних синів", то в цій натхненній атмосфері, в тім каскаді блискучих промов усякий скептицизм мусив би розтоплятися, як віск на вогні (Г. Хоткевич); — Це дуже цікаво!.. Над цим варто подумати (О. Гончар); Тре тобі, Івасюню, промити личко..! (І. Франко). — А кому те ниньки тра.., коли цей волоцюга Денис господарює в автобусі, як піп у власному приході (А. Крижанівський); — Як же ти думаєш, до кого нам подобніше найперше поїхати? (Леся Українка); І над псом повинно ласку мати (П. Гулак-Артемовський). — Пор. ба́жано, ва́рто.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. треба — Тре́ба: — плата за церковну відправу на замовлення віруючих [2] — церковна відправа на замовлення віруючих і плата за неї [II] Словник з творів Івана Франка
  2. треба — тре́ба 1 присудкове слово слід незмінювана словникова одиниця тре́ба 2 іменник жіночого роду релігійний обряд Орфографічний словник української мови
  3. треба — пр. сл., потрібно, необхідно, слід, с. до скрути <�до зарізу> треба, жм. тра, тре Словник синонімів Караванського
  4. треба — Назва богослужіння, яке здійснюють при потребі й на прохання одного чи кількох осіб за особливих обставин їхнього життя: таїнство, молебен, освячення, благословіння Словник церковно-обрядової термінології
  5. треба — Необхідно, потреба, потребує, потребується, потрібно Фразеологічні синоніми: аж кричить; аж кричить треба; більше, ніж треба; гостра потеба; доконечна потреба; доконечно треба; доконче треба; до скруту треба; конечна потреба; конча потреба... Словник синонімів Вусика
  6. треба — ТРЕ́БА¹, пред., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. Вона мерщій поприбирала що треба, дмухнула на світло і собі прилягла на лаві (Панас Мирний); [Павло:] Е, сину, сину!... Словник української мови у 20 томах
  7. треба — Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, а глухому музики. Зовсім не треба. Треба знати, де що сказати. Не всюди все можна говорити. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. треба — Жертва, офіра, обряд Словник застарілих та маловживаних слів
  9. треба — I присудк. сл., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. II -и, ж. 1》 заст. Жертвоприношення (у 1 знач.). Приносити требу (треби). 2》 церк. Релігійний обряд, що його здійснює священик на замовлення віруючих. || Плата священикові за виконання такої відправи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. треба — дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь... Фразеологічний словник української мови
  11. треба — Тре́ба, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. треба — ТРЕ́БА¹, присудк. сл., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. Вона мерщій поприбирала що треба, дмухнула на світло і собі прилягла на лаві (Мирний, IV, 1955, 133); [Павло:] Е, сину, сину!... Словник української мови в 11 томах
  13. треба — Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив?... Словник української мови Грінченка