треба

дале́ко ходи́ти (бі́гати) не тре́ба (не бу́демо). Легко, без труднощів можна зробити що-небудь. Тепер ми (в’язні) знали, що фашисти тримали нас тут (у тюрмі) як матеріал: треба когось розстріляти — далеко бігати не треба, приходь, бери голіруч готовеньких, хоч і ледве живих і теплих (Ю. Збанацький).

(кра́ще (тре́ба)) наї́стися горо́ху, зневажл., грубо. Уживається для вираження неможливості переконати кого-небудь у чомусь, довести щось; не можна. З вами говорити — гороху наїстись! (М. Старицький); З тобою говорить, то треба б, бачу, Наїстися гороху! (І. Франко).

наздога́д (навдога́д, рідко надо́гад) бурякі́в (щоб дали́ капу́сти), перев. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Говорячи про одне, натякати на щось інше. — Одно знаю, хоч не з’їм солодко і напрацююся гіркенько, так ніхто мене не налає..,— говорила Мотря наздогад буряків, поглядаючи на Семена (М. Коцюбинський); — Багато, чоловіче, не прошу, але поверни мені з казенної хоч пучку солі, яку вдома взяв. Іван хекнув, засміявся, обернувся міцною спокійною постаттю до Степана: — Це сказала наздогад буряків, щоб дали капусти (М. Стельмах); (Горпина:) Котрий любий, той не свата, а од нелюбих не вспієш зачиняти хату. (Приблуда:) Цебто і мені навдогад буряків? (Горпина:) Та ні, не про вас річ, добродію (М. Кропивницький); — Стій, я його зачеплю розмовою. А ти піддержуй. Може, що випитаємо. Я буду закидати надогад буряків, а ти помічай (Панас Мирний); (Возний:) Ох, ох, ох!.. Стара не страшна, так молода кирпу гне. Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад (на догад) буряків..— так де! — ні приступу! (І. Котляревський). наздога́д бурякі́в, коли́ мо́ркви тре́ба. — Мені якось ніяково… і трудно це зробити… Але іншого жадного (жодного) способу нема,— говорив Ломицький, як то кажуть, наздогад буряків, коли моркви треба (І. Нечуй-Левицький).

пошука́ти тако́го кого, чого. Немає подібного до кого-, чого-небудь; хтось незвичайний, щось рідкісне. Я сказав лиш, що в тебе краса Чарівна, пошукати такої (І. Франко); Та нехай би там хоч і сто невісток було, а я Дарки не дам, бо я без неї як без рук. Пошукай-но ще такої дівки (Леся Українка). тако́ї пошука́ти тре́ба. Такої сливи, як у нас, пошукати треба (С. Журахович). таки́й, що пошука́ти, перев. де. — А той Василь Коваленко, каже (Пріська), такий гарний, що по всьому світу пошукати… Як картина… (Панас Мирний); Скажу тобі, Демиде, такий кожух, що по всій Таврії пошукати (О. Гончар).

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред (бі́лого) дня) шука́ти (вишу́кувати) кого, що. Хто-, що-небудь трапляється дуже рідко. Що будете робити, коли старовина так витрачується, що треба її з свічкою удень вишукувати?! (Панас Мирний); — Таких диваків, як ти, на світі дуже мало, їх треба з свічкою серед білого дня шукати (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. треба — Тре́ба: — плата за церковну відправу на замовлення віруючих [2] — церковна відправа на замовлення віруючих і плата за неї [II] Словник з творів Івана Франка
  2. треба — тре́ба 1 присудкове слово слід незмінювана словникова одиниця тре́ба 2 іменник жіночого роду релігійний обряд Орфографічний словник української мови
  3. треба — пр. сл., потрібно, необхідно, слід, с. до скрути <�до зарізу> треба, жм. тра, тре Словник синонімів Караванського
  4. треба — Назва богослужіння, яке здійснюють при потребі й на прохання одного чи кількох осіб за особливих обставин їхнього життя: таїнство, молебен, освячення, благословіння Словник церковно-обрядової термінології
  5. треба — Необхідно, потреба, потребує, потребується, потрібно Фразеологічні синоніми: аж кричить; аж кричить треба; більше, ніж треба; гостра потеба; доконечна потреба; доконечно треба; доконче треба; до скруту треба; конечна потреба; конча потреба... Словник синонімів Вусика
  6. треба — ТРЕ́БА¹, пред., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. Вона мерщій поприбирала що треба, дмухнула на світло і собі прилягла на лаві (Панас Мирний); [Павло:] Е, сину, сину!... Словник української мови у 20 томах
  7. треба — Так йому треба, як лисому гребінця, сліпому дзеркала, а глухому музики. Зовсім не треба. Треба знати, де що сказати. Не всюди все можна говорити. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. треба — Жертва, офіра, обряд Словник застарілих та маловживаних слів
  9. треба — I присудк. сл., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. II -и, ж. 1》 заст. Жертвоприношення (у 1 знач.). Приносити требу (треби). 2》 церк. Релігійний обряд, що його здійснює священик на замовлення віруючих. || Плата священикові за виконання такої відправи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. треба — БА́ЖА́НО предик., із спол. щоб або з інфін. (ужив., коли потрібно вказати, що певної дії сподіваються або бажають); ХОТІ́ЛОСЯ Б (ввічливіше); ДО́БРЕ Б, НЕПОГА́НО Б, НЕ ЗЛЕ́ Б розм., НЕ ЗАВА́ДИЛО Б розм., НЕ ПОШКО́ДИЛО Б розм., НЕ ШКО́ДИЛО Б розм. Словник синонімів української мови
  11. треба — Тре́ба, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. треба — ТРЕ́БА¹, присудк. сл., також з інфін. Потрібно, необхідно, слід. Вона мерщій поприбирала що треба, дмухнула на світло і собі прилягла на лаві (Мирний, IV, 1955, 133); [Павло:] Е, сину, сину!... Словник української мови в 11 томах
  13. треба — Треба нар. Надо, нужно, необходимо. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Ном. Хоч хочете — не хочете, треба привикати. н. п. Иногда употр. какъ сущ.: І він з своїм требом. Грин. 1. 236. Требові й кінця нема. Грин. І. 244. На що купив?... Словник української мови Грінченка