тішитися
Кого Бог засмутить, того і потішить.
Віра, що Провидіння приносить нам радість і смуток на переміну.
Натішився, як собака у криниці.
Дуже потерпів.
Не тішся людською бідою, бо твоя йде за тобою.
Нині горе у людей, а взавтра може бути у нас.
Тішиться, як дідько цвячком.
Тішиться дуже маловартною річчю.
Тішиться, як жид пархами.
Жиди носять на голові під капелюхом ярмурку, через що дістають пархи на голові, але тішаться, що додержують закон. Ярмурка — шапочка на тім'я. Пархи—наскірна хороба.
Тішиться, як чорт грішною душею.
Дуже тішиться. Церква учить, що чорт дуже тішиться, як намовить, до гріха.
Тішся, дурна, щось попадя.
Нарікання попаді в лихій парохії, бо дуже бідувала.
Розумний тішиться тим, що має, а дурень журиться тим, чого не має.
Порівняння розумного і дурного.
Значення в інших словниках
- тішитися — (відчувати втіху від чогось) радіти, утішатися, радуватися, (від особливого задоволення, перемоги) торжествувати// не чути землі під собою, бути на сьомому небі. Словник синонімів Полюги
- тішитися — ті́шитися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тішитися — Ті́шитися. 1. Тішитися, радіти. Стоцький каже Вам переказувати, що дуже тішиться, що Ваша дисертація вже до половини готова. Отже, подаю Вам до відомості. Пігуляк те саме. Вони числять з певністю на Вас — ждуть (Коб., Слова..., 253). 2. (чим?) Мати (що?... Українська літературна мова на Буковині
- тішитися — (чим) втішатися, радіти з чого, зазнавати втіхи від чого; (надією) мати <�плекати> що; (з ким) бавитися, розважатися, веселитися; (славою) користуватися, мати що. Словник синонімів Караванського
- тішитися — див. блаженствувати; радіти Словник синонімів Вусика
- тішитися — [т’ішиетиес'а] -шус'а, -шиес':а, -шиец':а, -шац':а; нак. т'іс':а, т'іштеис'а Орфоепічний словник української мови
- тішитися — ТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок. 1. без дод., ким, чим, з кого – чого, на кого – що, заст. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. Словник української мови у 20 томах
- тішитися — тішитися : ◊ ті́шитисі ги дідько цви́ком ірон. тішитися чимось незначним, якоюсь дурницею (Франко)||тішитися як дідько <�дурний> цьвочком ◊ тішитися пова́гою мати повагу, авторитет у товаристві (ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тішитися — -шуся, -шишся, недок. 1》 без додатка і ким, чим, заст. з кого – чого, на кого – що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. || Милуватися чимсь, відчувати задоволення, насолоду від чого-небудь. 2》 без додатка і ким, чим, з кого – чого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тішитися — в душі́ ті́шитися. Відчувати задоволення з приводу чого-небудь, не виявляючи його зовні. Вдавала (мати), що не бачить нічого й не розуміє нічого, а в душі тішилася молодим щастям (Г. Хоткевич); Шумейко в душі вже тішився з тієї перемоги (А. Шиян). Фразеологічний словник української мови
- тішитися — ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- тішитися — ТІ́ШИТИСЯ, шуся, шишся, недок. 1. без додатка і ким, чим, заст. з кого-чого, на кого-що. Мати приємність, втіху; радіти, бути радим. Словник української мови в 11 томах
- тішитися — Тішитися, -шуся, -шишся гл. Радоваться. Як ти тішишся, вороги смутяться, як ти смутишся, вороги ся тішать. Ном. № 9548. Тішиться мною, що я ще молода. Г. Барв. 298. Тішиться, як жид паршами. Ном. № 2596. Словник української мови Грінченка