щастя
Більше щастя, як розуму.
Про чоловіка, що йому добре поводиться не задля його здібностей.
Дай, Боже, упасти, але щасливо.
Мож упасти і забитися або дуже покалічитися, а мож упасти без ніякого ушкодження.
Дай, Боже, щастя, просила Настя.
Жарт з дівчини Настуні.
З ким щастя, з тим і люди.
У кого щастя, до того й люди горнуться.
На щастя всіляке май серце однаке.
Чи в щасті, чи в нещасті заховай рівновагу.
Не туди дорога до щастя, куди люди справляють, а куди доленька поведе.
Віра, що щастя призначене нам вищою силою.
Щастя зіпсує дурного.
Бо уживає його на свою некористь.
Щастя, що тільки один рот, бо й той багато бреше.
Хто очевидячки бреше. Хоче щоб брехню брати за правду.
Де щастя упало, там приятелів мало.
Де біда, там приятелі не горнуться.
Йди, але не біжи за щастям.
Не поспішай за щастям, бо можеш втратити його.
Там щастя не диво, бо всі трудяться ліниво.
Щастя рідко приходить в ледарську родину.
Щастя, в кого жінка Настя, а в кого Госпина — то лиха година.
Про добру жінку і погану жінку.
Щастя до кождих дверей колись стукає.
Кожний колись зазнає щастя.
Щастя добре, а правда краще.
Не поступайся правдою заради добробуту.
Щастя скоро покидає, а надія ніколи.
Щастя можна втратити дуже швидко, а людина надіється поки живе.
Значення в інших словниках
- щастя — (стан блаженства від життя) задоволення, благодать, талан, рай, раювання, мн. гаразди// щастя-доля. Словник синонімів Полюги
- щастя — Фортуна, доля, талан, щастя-доля; (сімейне) щасливе життя; ФР. радість <н. щастя моє!>; П. досягнення, успіх, удача; (твоє) ІД. тобі щастить <�пощастило>; щастячко. Словник синонімів Караванського
- щастя — див. благополуччя Словник синонімів Вусика
- щастя — [шчас'т'а] -с'т'а Орфоепічний словник української мови
- щастя — ЩА́СТЯ, я, с. 1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого – щастя, кого – сльози, Всіх нічка покрила (Т. Словник української мови у 20 томах
- щастя — ща́стя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- щастя — Я, с. Будь-яка проблема. І на фіг мені таке щастя впало? Мені достатньо проблем у житті. Словник сучасного українського сленгу
- щастя — (-я) с.; мол.; ірон. Венерична хвороба. ПСУМС, 82. Словник жарґонної лексики української мови
- щастя — -я, с. 1》 Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. || Зовнішній вияв цього відчуття. || Радість від спілкування з ким-небудь близьким, коханим тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щастя — випада́є ща́стя кому. 1. з інфін. Кому-небудь таланить бути гідним здійснити, виконати щось почесне. — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (О. Гончар). 2. Щастить, фортунить у чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
- щастя — ЩАСТЯ — категорія моральної свідомості, що позначає стан повного і тривалого вдоволення від життя загалом. Філософська рефлексія проблеми щ. починається з узагальнення моральної практики. Аристип із Кірени, один із учнів Сократа, тлумачив... Філософський енциклопедичний словник
- щастя — ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Словник синонімів української мови
- щастя — Ща́стя, -тя, -тю, -тям, у -сті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- щастя — ЩА́СТЯ, я, с. 1. Стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь. Спочивають добрі люде, Що кого втомило: Кого — щастя, кого — сльози, Всіх нічка покрила (Шевч. Словник української мови в 11 томах