щастя

випада́є ща́стя кому. 1. з інфін. Кому-небудь таланить бути гідним здійснити, виконати щось почесне. — Це моє рідне місто, мені випало щастя визволяти його власними руками (О. Гончар). 2. Щастить, фортунить у чому-небудь. Роман насмішкувато і гидливо зміряв їжакове обличчя Корнюші: — Не всім таке щастя, дядьку, випадає (М. Стельмах).

вхопи́ти (впійма́ти, взя́ти і т. ін.) Бо́га за бо́роду. Досягти чогось особливого, незвичайного, вимріяного. — Виліпила з пластиліну дві якихось фігурки і думає, ніби вже Бога за бороду вхопила (В. Нестайко); Що він (Румянцев), Бога за бороду впіймав, що всі на будові говорять, що треба працювати по-румянцевському? (Остап Вишня); І вирішив я, необачний, тоді, Що Бога за бороду взяв (Б. Олійник); — Кузьма тепер дотягне з хлібом до молоденької картоплі, нарешті, теж, здається, спіймає Бога за бороду: матиме певний заробіток (М. Стельмах); — Ще й радіє, наче Бога за бороду піймав,— докірливо похитала головою (М. Стельмах). вхопи́ти ща́стя за бо́роду. Як же ж це так? Виходить, що Казик вхопить колись щастя за бороду тому, що в нього будуть гроші? А що мають робити такі, як я? (Ірина Вільде).

ма́ти честь (ща́стя), з інфін. Уживається для вираження гордості за щось, задоволення від чогось; бути удостоєним чого-небудь, із задоволенням здійснювати щось. — Я вже мав честь бути в вашому домі..— почав Ломицький (І.Нечуй-Левицький); “Товаришу листоноша,— сказав тоді й артист.— Тоді дозвольте мені мати честь — бути вашим добрим знайомим” (Ю. Яновський); Я мав щастя бути учнем дорогої Ганни Антонівни… (Ю. Яновський). ма́ти за честь. — Мав за честь бути присутнім на тому засіданні (З газети).

попита́ти до́лі (ща́стя). Спробувати зробити що-небудь нове, розраховуючи на успіх; відважитися, ризикнути. — Завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками.— З Богом,— каже старий,— попитайте долі (Марко Вовчок). попита́ти ща́стя-до́лі. Поїхав .. Хоче ще раз попитати щастя-долі (З газети).

спро́бувати / про́бувати ща́стя (уда́чі). Відважитися на щось, сподіваючись на успіх. Будь-що-будь! Хома вирішив спробувати щастя в сусідів (О. Гончар); Розсипалися (опришки) по селах добирати леґінів; знайшли душ із десять таких, що хотіли спробувати щастя (Г. Хоткевич); — Я просто пробував удачі, а всяка ж проба може не вдатись (Леся Українка).

ща́стя твоє́ (ва́ше, на́ше і т. ін.). Кому-небудь поталанило, пощастило. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай (А. Головко); Це Ваше щастя, що маєте веселу вдачу, добрий гумор, І це треба берегти, бо воно підтримує сили (М. Коцюбинський); — І я живий! — десь у самім кутку бадьоро дзвенить Маковей.— Наше щастя, що добра кроква попалась над нами (О. Гончар).

ща́стя ще десь заваля́лося чиє. Кому-небудь непередбачено, несподівано пощастило, поталанило в чомусь. — І скажіть ви, — полегшено зітхнув батько,— ще десь і щастя завалялося, що кінь копитом не наступив (М. Нечай). ща́стячко ще десь заваля́лося. — Невже наше щастячко ще десь завалялося, і я скоро обійму тебе, обцілую, синочка свого? (В. Логвиненко).