щастя

ДО́ЛЯ (хід подій, напрям життєвого шляху людини, обставини її життя), ТАЛА́Н, ЖЕ́РЕБ, ЩА́СТЯ фольк., СУДЬБА́ розм., ФОРТУ́НА розм., ПЛАНЕ́ТА розм., заст., ПЛАНИ́ДА розм., заст., УДІ́Л заст., уроч., ПАЙ заст. Ой погляну я на поле, — Поле чистеє дріма... Гей, мій латаний талане, Доле темна та німа! (І. Франко); Перед нами — брат нужденний.. Тягне жереб свій злиденний Та кляне життя своє (П. Грабовський); — Ну, батьку, на те війна. Народне діло. Тут уже кому яке щастя (О. Довженко); Невже минеш, як буревій, В судьбі моїй, в судьбі моїй? (Л. Забашта); Така, видно, фортуна чоловіку: не схотів Василько їздити на волах, а в заводі робить біля кораблів (М. Стельмах); Мені випала щаслива планета — родитися в степу (О. Ковінька); — А головувати хто буде? Чи не ти, бува, приймеш на себе цю планиду? (Ю. Збанацький); (Інгігерда:) Хлопчик бідний! Не легкий це припав тобі уділ... (І. Кочерга); Є люди — слава їх лунає звуком рогу. А мій убогий пай — незвані темні дні (переклад М. Зерова).

ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Він почуває задоволення від того, що налагодив кабель (О. Гончар); І постає в уяві рідна стріха І стежечка у спориші-траві, — І з того немала вже нам утіха (О. Ющенко). — Пор. 1. ща́стя.

У́СПІХ (позитивний наслідок роботи, справи, змагання і т. ін.), ДОСЯ́ГНЕННЯ, УДА́ЧА, ЗДОБУ́ТОК, ПЕРЕМО́ГА, ТАЛА́Н, ЩА́СТЯ, ЗВЕ́РШЕННЯ перев. уроч., книжн., ПО́СТУП заст.; ТРІУ́МФ (блискучий публічний успіх); РЕКО́РД (найвищий наслідок у якійсь роботі). (Юля:) У мене в інституті такі успіхи... Грамотою нагородили (З. Мороз); — Наша експедиція не пройшла марно. Ми вже й зараз можемо сказати про наші досягнення (О. Донченко); Письменницька робота надзвичайно складна. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (з журналу); Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-короткохвильовиків (О. Гончар); Я виливаю кров щоднини в ямби І нелегким радію таланом (Д. Павличко); Трудові звершення; Мама обіцяла доні за добрий поступ у науці рожеву шовкову сукенку (Ірина Вільде); Запуск космічних кораблів — справжній тріумф науки і техніки; Ївжин батько поставив рекорд по сівбі (О. Донченко).

ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВО підсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗД діал., ПАЙДА діал. Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, — з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів'я); (Михайло:) Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). — Пор. задово́лення.