1. Словник жарґонної лексики української мови

кидок

(дка) ч.; мол., крим. Те саме, що кидалово. З першим варіантом все зрозуміло: груповий наїзд, фронтальний кидок <...> (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 253; ЯБМ, 1, 424.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кидок — кидо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кидок — -дка, ч. 1》 Однокр. дія за знач. кидати 1) і кидатися 1), 3). 2》 Швидке пересування кого-, чого-небудь, яке здійснюється за один раз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кидок — КИДО́К, дка́, ч. 1. Різкий, швидкий помах руки для кидання чого-небудь. Влучний кидок гранати, і вибух перед автомашиною здибив її і поклав боком у рівчак (Д. Бедзик); Кидки її не були такими влучними, та гра вже захопила з головою (А. Словник української мови у 20 томах
  4. кидок — КИДО́К, дка́, ч. 1. Однокр. дія за знач. ки́дати 1 і ки́датися 1, 3. Влучний кидок гранати, і вибух перед автомашиною здибив її і поклав боком у рівчак ( Д. Бед-зик, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах