кидок
кидо́к
-дка, ч.
1》 Однокр. дія за знач. кидати 1) і кидатися 1), 3).
2》 Швидке пересування кого-, чого-небудь, яке здійснюється за один раз.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кидок — кидо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кидок — КИДО́К, дка́, ч. 1. Різкий, швидкий помах руки для кидання чого-небудь. Влучний кидок гранати, і вибух перед автомашиною здибив її і поклав боком у рівчак (Д. Бедзик); Кидки її не були такими влучними, та гра вже захопила з головою (А. Словник української мови у 20 томах
- кидок — (дка) ч.; мол., крим. Те саме, що кидалово. З першим варіантом все зрозуміло: груповий наїзд, фронтальний кидок <...> (В. Яворівський, Вовча ферма). БСРЖ, 253; ЯБМ, 1, 424. Словник жарґонної лексики української мови
- кидок — КИДО́К, дка́, ч. 1. Однокр. дія за знач. ки́дати 1 і ки́датися 1, 3. Влучний кидок гранати, і вибух перед автомашиною здибив її і поклав боком у рівчак ( Д. Бед-зик, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах