город
горо́д парк, сквер; сад (ст): В городі було вже декілька пансіонових гостей. За столом, у тіні обвішаних овочами, аж попідпираних яблунь, сиділа з шитвом учителька, їй уголос читав газету тонкий Дада (Марська); 3 городу Оссолінських, через діру в штахетах, тепер вже там поставили залізний паркан, виліз мій колєґа (Тарнавський З.)
◊ горо́д Яблоновських іст. парк у районі площі Петрушевича
◊ Єзуїтський горо́д сучасний парк ім. Івана Франка: В університеті Івана Франка біля колишнього “Єзуїтського городу” нових українських професорів із ректором проф. Володимиром Старосольським почали поволі витискати давні польські, які, “ще добре не знаючи української мови”, викладали польською. Згодом почали прибувати київські професори з ректором Михайлом Марченком, який успадкував ректорат після ув'язнення проф. Старосольського, та московські, які, очевидно, викладали “общєпонятною” (Вітошинська)
◊ Лугови́й город іст. стадіон на перетині вулиць Сахарова та Княгині Ольги: Після того, як у 1938 році польська влада відібрала “для цілей оборони краю” стадіон “Сокола-Батька” при вулиці Стрийській, “Луговий город” став найважливішою українською спортивною ареною Львова (Мельник І.); Коли до Львова з Харкова повернувся Петро Франко з дружиною та дітьми, він часто заходив до мого батька Романа на “Луговий город”, розташований за т.зв. Булькою (тепер цей парк і спортивний стадіон зруйнований, на цій території ще від 1940-х років почали з'являтися будинки й будиночки для комуністичної еліти; в першу чергу знищили там пам'ятник Симонові Петлюрі – пам'ятну таблицю на насипаній символічній могилі) (Дашкевич)
◊ Український город іст. стадіон “Сокола-Батька” поблизу вулиці Козельницької
Значення в інших словниках
- город — Горо́д. Сад, парк. Напишіть, коли Ви знов будете в Чернівцях. Може, тогди зможемо піти трохи до городу на прохід (Коб., Слова..., 251); В нас є тут величезний народний город -іядо нього іду (Коб., Слова..., 262) // порівн. пол. Українська літературна мова на Буковині
- город — I г`ород-а, ч., спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі. II гор`од-у, ч. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- город — Місто, містечко Словник чужослів Павло Штепа
- город — ГОРО́Д, а, ч. Ділянка землі, перев. при садибі, для вирощування овочів. Сидить циган на городі Темненької ночки, До блискавки вибирає Чужі огірочки (С. Руданський); Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Л. Словник української мови у 20 томах
- Город — Го́род іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- город — В хаті гульки, а в городі ані цибульки. Глум з господині, що гуляє а не пильнує господарства. Мій город, як моя комора. Огородина в літі помагає багато в харчі. Не лазь у городи, бо наробиш шкоди. До чужого діла не мішайся, бо не знаєш його. Приповідки або українсько-народня філософія
- город — див. Земля Словник синонімів Вусика
- город — горо́д (рідше тин) городи́ти, який і без означення, перев. несхв. Починати якусь копітку справу. — Перш за все, Мусію Степановичу, відібрати землю у поміщиків. Без цього нема чого і город городити (А. Головко); — Та чи варт тоді город городити?... Фразеологічний словник української мови
- город — Го́род, -роду; городи́, -ді́в (місто) горо́д, -ро́ду; -ро́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- город — ГО́РОД, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що мі́сто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Котд., І, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Вишня, День.., 1950, 91). 2. спорт. Словник української мови в 11 томах