здавати

Значення в інших словниках

1. здавати — здава́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. здавати — (варту) передавати; (в оренду) віддавати; (папери) подавати; (місто) залишати, з. опускати; (карти) роздавати; (- здоров'я) охлявати, підупадати. Словник синонімів Караванського
3. здавати — здаю, здаєш, недок., здати, здам, здаси, док. 1》 перех. Передавати (обов'язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. || Віддавати для подальшого використання. Здавати зміну. Здавати справи. 2》 перех. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. здавати — здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву). 1. кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. (Орест:) Коли пропало, то вже не поправиш... (Острожин:) Як ви можете так спокійно? Се ж значить здати себе в архів? (Леся Українка). 2. що. Фразеологічний словник української мови
5. здавати — ДАВА́ТИ (кому-небудь для тимчасового або постійного користування), ВІДДАВА́ТИ, ВІДВО́ДИТИ, ПРИДІЛЯ́ТИ розм.; НАДАВА́ТИ (перев. слово, право користування, допомогу); ЗДАВА́ТИ (на чийсь розсуд, у чиєсь розпорядження). — Док. Словник синонімів української мови
6. здавати — ЗДАВА́ТИ, здаю́, здає́ш, недок., ЗДА́ТИ, здам, здаси́, док. 1. перех. Передавати (обов’язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. Словник української мови в 11 томах
7. здавати — Здава́ти, здаю, -єш сов. в. зда́ти, здам, здаси, гл. 1) Сдавать, сдать. Ой у саду, у садочку там голубчик гуде, там Юрочко парубоцтво здає; ой у саду, у садочку там голубка гуде, ой там Маруся дівування здає. Мет. 230. 2) Давать, надавать. Словник української мови Грінченка