кишка
ки́шка 1. частина травного тракту; кишка (м, ср, ст)||кіха
◊ ки́шки ма́рша гра́ють про дуже голодну людину (м, ср, ст)
◊ ки́шки́ міше́ти бити (ст): Ви сі запитайти могу хлопа, шо то значит субі мине зачіпити. Він мині чисом тиш кішкі мішєї, али як дістани кампу від мени – шлюс (Рудницький)|| = валити
◊ скрут кишок мед. закрут кишок (ст): Не тільки Анночка сама, але й її ім'я зникло з живця, вступилося перед чимось важнішим. Хтось із гостей дістав скрут кишок (Ярославська)
2. кул. печена ковбаса, начинена гречаною кашею і свинною кров'ю (м, ср, ст)
♦ дві ми́лі пі́шки за кава́лок ки́шки про невиправдані великі зусилля, затрачені намарно (Франко)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кишка — ки́шка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ки́шки Орфографічний словник української мови
- кишка — (пожежна) рукав, шланг; мн. Словник синонімів Караванського
- кишка — [кишка] -шкие, д. і м. кис'ц'і, мн. киешки, киешок дв'і кишкие Орфоепічний словник української мови
- кишка — -и, ж. 1》 Еластична трубка, що є частиною травного тракту людини або тварини. Дванадцятипала кишка — частина тонкої кишки, що починається від шлунка, завдовжки 12 пальців у їх поперечнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кишка — КИ́ШКА, и, ж. 1. анат. Еластична трубка, що є частиною травного тракту людини, тварини. Ліпіди, що надходять в організм з їжею, всмоктуються в тонкій кишці у лімфу та кров (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- кишка — За кавалок кишки -— біг сім миль пішки. Багато труду поніс за марницю. Обросла кишка лоєм, хлібом моїм. Доробився моїм добром. Приповідки або українсько-народня філософія
- кишка — И, ж. Шлунок. ◇ Кидати на кишку — їсти. Бідон жаліється, що зголоднів і час би вже щось кинути на кишку (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
- кишка — (-и) ч. 1. крим.; зневажл. або жарт.-ірон. Ненажерлива людина. БСРЖ, 258; СЖЗ, 53. 2. мн. кишки, -6к; крим. Крадені речі. БСРЖ, 258; СЖЗ, 53. 3. мн. кишки, -ок; мол. Одежа. БСРЖ, 258; ПСУМС, 33. 4. мол. Черга. ПСУМС, 33. Словник жарґонної лексики української мови
- кишка — аж кишки́ боля́ть, перев. з дієсл. Надзвичайно, дуже. Того вечора я сміялася багато, аж кишки боліли (З усн. мови). аж ки́шка боли́ть. — Давайте краще повечеряєм, бо їсти хочеться, аж кишка болить (І. Микитенко). Фразеологічний словник української мови
- кишка — КРОВ'Я́НКА (ковбаса з крові), КИ́ШКА. Після трудів праведних колії сідають за стіл. Хто печінку смажену з цибулею любить, хто кров'янку, хто реберце — беріть, люди добрі (М. Зарудний); Він поклав на стіл дві булки та шмат гречаної кишки з кров'ю (П. Словник синонімів української мови
- кишка — Ки́шка, -шки, -шці; кишки́, -шо́к (в животі) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кишка — КИ́ШКА, и, ж. 1. Еластична трубка, що є частиною травного тракту людини або тварини. Лікар нічого страшного не знайшов у мене, хоч я гадав собі, що у мене рак або які рани на кишках (Коцюб. Словник української мови в 11 томах