кишка

КИ́ШКА, и, ж.

1. анат. Еластична трубка, що є частиною травного тракту людини, тварини.

Ліпіди, що надходять в організм з їжею, всмоктуються в тонкій кишці у лімфу та кров (з наук. літ.);

У разі недостачі в їжі вітаміну А розвиваються захворювання очей, печінки, кишок (з навч. літ.);

Лікар нічого страшного не знайшов у мене, хоч я гадав собі, що у мене рак або які рани на кишках (М. Коцюбинський);

Блазні спробували увінчати голову Сивоокові баранячими кишками, але він розкидав блазнів (П. Загребельний);

Скручену кишку овечу з кінців із обох прив'язавши, – Так без зусилля свій лук натягнув Одіссей велемудрий (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

2. Вид ковбаси, начиненої кашею з кров'ю; кров'янка.

Він поклав на стіл дві булки та шмат гречаної кишки з кров'ю (П. Козланюк);

Кишку відварюють або коптять, потім обсмажують у смальці (із журн.).

3. Гумова або брезентова трубка чи рукав для подавання води, іншої рідини або газу, для поливу і т. ін.; шланг.

По той бік шахти вже лилася з кишки вода (Б. Грінченко);

Курбала обережно потяг до себе цей свердловий прилад, полагодив кишку від нього (Олесь Досвітній);

Жінка .. готувалася поливати .. і тягла довгу брезентову кишку (О. Донченко).

△ Ви́разка дванадцятипа́лої ки́шки див. ви́разка;

(1) Дванадцятипа́ла ки́шка, анат. – частина тонкої кишки завдовжки близько 25 см, що починається від шлунка.

У дванадцятипалій кишці під впливом ферментів травного соку розщеплюються білки, жири й вуглеводи (з наук. літ.);

За́воро́т кишо́к див. за́воро́т;

(2) Клу́бова ки́шка, анат. – кінцева частина тонкої кишки між порожньою та прямою кишками.

Клубова кишка з усіх боків вкрита очеревиною (з наук. літ.);

Довжина клубової кишки в дорослої людини сягає 1,3–2,6 м (з наук.-попул. літ.);

(3) Ободо́ва ки́шка, анат. – основна частина товстої кишки між сліпою та прямою кишками.

Ободова кишка не бере безпосередньої участі в травленні, але вона всмоктує велику кількість води й солей (з наук. літ.);

Найбільша кількість бактерій є в ободовій кишці (з навч. літ.);

(4) Поро́жня ки́шка, анат. – частина тонкої кишки між дванадцятипалою й клубовою кишками.

У стінці порожньої кишки розташовані два шари м'язової тканини – зовнішній і внутрішній (з наук. літ.);

У жінок порожня кишка коротша, ніж у чоловіків (з наук.-попул. літ.);

(5) Пряма́ ки́шка, анат. – кінцева частина кишківника людини та вищих ссавців, що має форму короткої трубки.

Пряма кишка є кінцевим відділом товстої кишки й закінченням травного тракту (з наук. літ.);

Довжина прямої кишки складає 14–18 см (з наук.-попул. літ.);

(6) Сліпа́ ки́шка, анат. – початковий відділ товстої кишки в людини й вищих хребетних тварин.

Паразита сліпої кишки волосоголовця рідко знаходять у товстій кишці людини (з наук. літ.);

У зародковій формі невеликий виступ сліпої кишки є в ящірок і крокодилів, а в ссавців вона сягає, особливо у травоїдних, великого розміру (з наук.-попул. літ.);

(7) Товста́ ки́шка, анат. – частина кишкового каналу людини й хребетних тварин, що складається зі сліпої, ободової та прямої кишок.

У товстій кишці уповільнюється всмоктування води та електролітів (з наук. літ.);

Хоча товста кишка не належить до фізіологічно найактивніших органів, з нею пов'язана ціла низка захворювань (з наук.-попул. літ.);

(8) Тонка́ ки́шка, анат. – частина кишкового каналу людини й хребетних тварин, розташована між шлунком і товстою кишкою.

Оскільки тонка кишка всмоктує з їжі залізо, його низький рівень призводить до зменшення насиченості крові киснем (з наук. літ.);

Тонка кишка є найдовшим відділом травного тракту (з навч. літ.).

◇ (9) [Аж] кишки́ боля́ть <[Аж] ки́шка боли́ть>, перев. з дієсл. – надзвичайно, дуже.

– Давайте краще повечеряєм, бо їсти хочеться, аж кишка болить (І. Микитенко);

Того вечора я сміялася багато, аж кишки боліли (з газ.);

Виверта́ти / ви́вернути ну́трощі (нутро́, кишки́) див. виверта́ти;

Вимо́тувати (мота́ти, тягну́ти, тягти́) / ви́мотати (ви́тягти) [всі] кишки́ див. вимо́тувати;

Ви́пустити / випуска́ти кишки́ (рідко те́льбухи) див. випуска́ти;

Вовк кишки́ догриза́є див. вовк;

(10) Ки́шка тонка́ (коро́тка, слабка́ і т. ін.) у кого і без дод. – не вистачає сил, здібностей, уміння, рішучості і т. ін. для виконання, здійснення чогось.

– У тебе був один наказ: стояти на смерть! Так і стій! А ти ворота ворогові навстіж і гайда! Навоювався! Кишка коротка!.. (І. Цюпа);

Еге, кажу, тонка кишка в тебе до науки, сину (Ю. Збанацький);

Весь монгольський народ знає, що він [Батий] вирушив до Останнього моря. І раптом – назад! З якої причини? Кишка тонка? (В. Малик);

(11) Кишки́ гра́ють / загра́ють [марш] у кого – хто-небудь дуже голодний.

В Корнія кишки грають і настрій у нього явно підупадає (О. Гончар);

– А чом так несміливо відповідаєш? Ти, брат, будь зі мною одвертий. Так і так, мовляв: кишки марш грають, товаришу командир! (П. Запаренко);

У мене .. кишки марш грають, але – тримаюся (В. Чемерис);

Повимо́тувати кишки́ див. повимо́тувати;

Рва́ти / порва́ти кишки́ [зо (від) смі́ху (від ре́готу)] див. рва́ти;

Сім верст пі́шки за шмат (рідше за шматко́м) ки́шки див. сім;

Сота́ти кишки́ (жи́ли) див. сота́ти.