нервовий

нервовий:

на нервовому тлі у результаті стресу, хвилювання, неспокою, нервового збудження (ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервовий — (який хворобливо збуджений) нервозний, (більшою мірою) роздратований, гарячковий, судорожний, (з приступом лихоманки) лихоманний. Словник синонімів Полюги
  2. нервовий — нерво́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. нервовий — -а, -е. 1》 Прикм. до нерв 1). Нервова система — морфологічна і функціональна сукупність спеціалізованих утворень тварин і людини, які об'єднують діяльність органів та систем організму і служать для сприйняття діючих подразників. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нервовий — НЕРВО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до нерв 1. Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (О. Донченко); І збудження і гальмування є результатом активної діяльності нервової клітини (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. нервовий — ЗАНЕПОКО́ЄНИЙ (який перебуває в стані душевного неспокою), НЕСПОКІ́ЙНИЙ, СХВИЛЬО́ВАНИЙ, СТУРБО́ВАНИЙ, ЗНЕРВО́ВАНИЙ, НЕРВО́ВИЙ, СТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗТРИВО́ЖЕНИЙ підсил., РОЗБУ́РКАНИЙ розм., РОЗТУРБО́ВАНИЙ рідко; РОЗ'Я́ТРЕНИЙ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  6. нервовий — Нерво́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нервовий — НЕРВО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до нерв 1. Щоб бути психологом, треба знати анатомію й фізіологію нервової системи (Донч., II, 1956, 202); І збудження і гальмування є результатом активної діяльності нервової клітини (Заг. догляд за хворими, 1957, 11). Словник української мови в 11 томах