пражити
пра́жити 1. кип'ятити (молоко)(ст)||парити
2. пекти (про сонце)(ст): Нині не годен довго бути надворі: так страшно пражить (Авторка); Сонце пражило немилосердно (Франко)
3. смажити (каву)(ст): Приказують старі люде: пражимо каву, щоби була гірка, даємо цукру, щоби була солодка, паримо її, щоби була якнайчорніша, а додаємо молока, щоби була біла. Самі противенства, а нам смакують (Нова хата 1934)
4. періщити (про дощ)(ст)
Джерело:
Лексикон львівський: поважно і на жарт
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пражити — Пра́жити: — лупцювати [5;7] — пекти [III] пра́жити: жарить [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- пражити — пра́жити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пражити — -жу, -жиш, недок., розм. 1》 перех. Те саме, що прягти 1); смажити. 2》 неперех. Те саме, що прягти 2). || рідко. Проймати, допікати (про вітер, мороз і т. ін.). || рідко. Сильно дути, віяти. 3》 перех., перен. Катувати, прягти вогнем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пражити — ПРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., розм. 1. що. Те саме, що прягти́ 1; смажити. Янко не хотів молока, і вона пражила йому яєчницю [яєчню] (О. Кобилянська). 2. Те саме, що прягти́... Словник української мови у 20 томах
- пражити — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І. Словник синонімів української мови
- пражити — ПРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., розм. 1. перех. Те саме, що прягти́ 1; смажити. Янко не хотів молока, і вона пражила йому яєчницю [яєчню] (Коб., III, 1956, 488). 2. неперех. Те саме, що прягти́... Словник української мови в 11 томах