1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

розвідка

розвідка (розву́дка) = розве́денка (ср, ст): Наталка, “весела розвідка”, ніяк не підпаде під підозру поліції. Наталка, добрий товариш, що вміє зарадити болеві голови після перепиття, вміє порадити на всі любовні клопоти, сідає за картовий стіл, коли бракує четвертого до бріджу, і до якої завжди можна зателефонувати, коли не хочеш сам йти на вечорниці чи подивитись на нову програму в “Багателі” (Лисяк)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвідка — Розведена жінка [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. розвідка — (таємне здобування відомостей про противника) розвідини. Словник синонімів Полюги
  3. розвідка — ро́зві́дка 3 іменник жіночого роду розвідування; група; організація ро́звідка 1 іменник жіночого роду дослідження ро́звідка 2 іменник жіночого роду, істота розведена жінка діал. Орфографічний словник української мови
  4. розвідка — Жанр, наукова пpаця з якогось окpемого питання. Словник стилістичних термінів
  5. розвідка — 1. (наукова) дослідження, праця; 2. (даних) розвідини, звідини, звіди, жм. вивідки; (військова) шпигунська служба; ФР. шпигування, шпигунство. Словник синонімів Караванського
  6. розвідка — [розв'ідка] -дкие, д. і м. -в'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  7. розвідка — I -и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. II -и, ж., діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. III -и, ж. 1》 Дія за знач. розвідати, розвідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. розвідка — 1. звідунство, звіди, звідини, вивідки, довідки, див. шпіонаж, рекогноскувати 2. це див. есей Словник чужослів Павло Штепа
  9. розвідка — РО́ЗВІДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. розві́дати, розві́дувати. [Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Л. Дмитерко); Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (О. Словник української мови у 20 томах
  10. розвідка — РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л. Словник синонімів української мови
  11. розвідка — Ро́звідка, -дки, -дці; -дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. розвідка — РО́ЗВІДКА¹, и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. розвідка — Розвідка, -ки ж. 1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76. 2) Изслѣдованіе (научное). 3) Жена разведенная съ мужемъ. Словник української мови Грінченка