розвідка

РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л. Дмитерко); Супрун ходив на розвідини в Черкаси, в Чигирин вкупі з Кривоносом та Вовгурою (І. Нечуй-Левицький); (Копистка:) От що, синок, тут щось неспроста... Катай за монашками! (Вася:) Як за монашками? Чого? (Копистка:) За монашками, на вивідки. До кого зайдуть, що казатимуть — про все вивідай, синок... (П. Куліш); — Хто сьогодні виїхав на звіди? — Голобля з десятком козаків, — доповів Немиря (Я. Качура); — Слухайте, — каже Королик, — треба нам когось вислати на звідини до ворожого табору (І. Франко); Згадаймо сьогочасний військовий термін "пошук", що означає не тільки розвідку, а й взяття — язика, документів тощо (з газети).

РО́ЗВІДКА (розвідувальна служба, організація); АГЕНТУ́РА (перев. іноземна). (Орлюк (до підсудного):) В яких іноземних розвідках ви перебуваєте на службі? (О. Довженко); — Ваш резидент, — кивнув Іван Сергійович, — забезпечуватиме відомостями, згуртовуватиме агентуру (П. Автомонов).

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); — От.. подарунок (меч і щит) тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); (Джонс:) Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю (скульптуру) кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б'є — В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); (Антей:) Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); — Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); — Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвідка — Розведена жінка [VI,VII] Словник з творів Івана Франка
  2. розвідка — (таємне здобування відомостей про противника) розвідини. Словник синонімів Полюги
  3. розвідка — ро́зві́дка 3 іменник жіночого роду розвідування; група; організація ро́звідка 1 іменник жіночого роду дослідження ро́звідка 2 іменник жіночого роду, істота розведена жінка діал. Орфографічний словник української мови
  4. розвідка — Жанр, наукова пpаця з якогось окpемого питання. Словник стилістичних термінів
  5. розвідка — 1. (наукова) дослідження, праця; 2. (даних) розвідини, звідини, звіди, жм. вивідки; (військова) шпигунська служба; ФР. шпигування, шпигунство. Словник синонімів Караванського
  6. розвідка — [розв'ідка] -дкие, д. і м. -в'ідз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  7. розвідка — I -и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. II -и, ж., діал. Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком. III -и, ж. 1》 Дія за знач. розвідати, розвідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. розвідка — 1. звідунство, звіди, звідини, вивідки, довідки, див. шпіонаж, рекогноскувати 2. це див. есей Словник чужослів Павло Штепа
  9. розвідка — РО́ЗВІДКА¹, и, ж. 1. Дія за знач. розві́дати, розві́дувати. [Хацько:] Ну, міни наших хлопців не злякають. [Спартак:] Боюсь за них. А генерал чекає На результати розвідки (Л. Дмитерко); Це були дні, коли з розвідок мало хто повертався (О. Словник української мови у 20 томах
  10. розвідка — розвідка (розву́дка) = розве́денка (ср, ст): Наталка, “весела розвідка”, ніяк не підпаде під підозру поліції. Наталка, добрий товариш, що вміє зарадити болеві голови після перепиття, вміє порадити на всі любовні клопоти, сідає за картовий стіл... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  11. розвідка — Ро́звідка, -дки, -дці; -дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. розвідка — РО́ЗВІДКА¹, и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання. Тепер писатиму другу розвідку: про народовський напрям в німецькій літературі (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. розвідка — Розвідка, -ки ж. 1) Развѣдываніе, слѣдствіе. Недовгий час розвідує Всевишній, щоб нас судом правдивим осудити: без розвідок могущого вбиває. К. Іов. 76. 2) Изслѣдованіе (научное). 3) Жена разведенная съ мужемъ. Словник української мови Грінченка