розвідка

РО́ЗВІДКА (здобування відомостей про ворога, місцевість тощо), РОЗВІ́ДИНИ, ВИ́ВІДКИ розм., ЗВІ́ДИ діал., ЗВІ́ДИНИ діал.; ПО́ШУК, ПОШУКА́НКА розм. (із захопленням документів, полоненого тощо). (Спартак:) Генерал чекає на результати розвідки (Л. Дмитерко); Супрун ходив на розвідини в Черкаси, в Чигирин вкупі з Кривоносом та Вовгурою (І. Нечуй-Левицький); (Копистка:) От що, синок, тут щось неспроста... Катай за монашками! (Вася:) Як за монашками? Чого? (Копистка:) За монашками, на вивідки. До кого зайдуть, що казатимуть — про все вивідай, синок... (П. Куліш); — Хто сьогодні виїхав на звіди? — Голобля з десятком козаків, — доповів Немиря (Я. Качура); — Слухайте, — каже Королик, — треба нам когось вислати на звідини до ворожого табору (І. Франко); Згадаймо сьогочасний військовий термін "пошук", що означає не тільки розвідку, а й взяття — язика, документів тощо (з газети).

РО́ЗВІДКА (розвідувальна служба, організація); АГЕНТУ́РА (перев. іноземна). (Орлюк (до підсудного):) В яких іноземних розвідках ви перебуваєте на службі? (О. Довженко); — Ваш резидент, — кивнув Іван Сергійович, — забезпечуватиме відомостями, згуртовуватиме агентуру (П. Автомонов).

ТВІР (зроблене, створене ким-небудь; те, що реально існує в тій чи іншій формі), ВИ́ТВІР, У́ТВІР, ПРА́ЦЯ, РОБО́ТА, ТРУД розм., ТВОРІ́ННЯ розм., ТВО́РИВО заст.; ПИСА́ННЯ, О́ПУС жарт., зневажл. (наслідок літературної, наукової роботи тощо); ДОСЛІ́ДЖЕННЯ, РО́ЗВІДКА, ТРАКТА́Т заст. (наукова праця). Давно вже суворий націлився критик На мій, як життя, недовершений твір (Л. Первомайський); На стінці два разки намиста І твір, що виткали ткачі (А. Малишко); Різьбярі розіклали свої витвори найтоншої роботи (В. Кучер); — От.. подарунок (меч і щит) тобі від Вулкана, Утвір мистецький його (М. Зеров); (Джонс:) Ви, певне, збираєтесь продати вашу працю (скульптуру) кудись далеко в церкву католицьку? (Леся Українка); За два дні Василь Васильович повертав учням роботу по літературі (О. Донченко); На чужий труд ласий не будь (М. Номис); Зоріє ранок, промінь б'є — В вікні великий світ. Залізом, зеленню встає Творіння наших літ (П. Воронько); (Антей:) Та хто ж тобі натхне вогонь живий, коли з творця ти творивом зробився? (Леся Українка); Він зібрав писання всіх давнішніх, нових і найновіших філософів (І. Нечуй-Левицький); — Не сподівався я почути свій скромний опус у такому виконанні (Л. Дмитерко); Значну кількість досліджень Франка присвячено різноманітним жанрам українського фольклору (з журналу); Може, надійде черга й публікації історичних розвідок Бантиша-Каменського, М. Костомарова, Д. Мордовця.. (з газети); — Ви, професори, пишіть свої книги і трактати зрозуміло, бо ви промовляєте до розуму (І. Франко).