1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

слина

сли́на́:

◊ ве́рзти нісенітниці, які сли́на́ прине́се на язи́к говорити перше, що спаде на думку (ср, ст): Коли він питатиме про діда ще раз, то ми будемо йому верзти всякі нісенітниці, які тільки слина принесе на язик, нехай собі потім дошукується правди, якщо він захоче її знати (Франко)||говорити, що слина принесе на язик

◊ говори́ти, що сли́на прине́се на язи́к = ве́рзти нісенітниці, які сли́на́ прине́се на язи́ к

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слина — сли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слина — [слина] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. слина — -и, ж. Рідина, що виділяється особливими залозами у ротовій порожнині людини та хребетних тварин і зволожує ротову порожнину, сприяє змочуванню та перетравлюванню їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. слина — СЛИ́НА, и, ж. Рідина, що виділяється особливими залозами у ротовій порожнині людини та хребетних тварин, зволожує ротову порожнину й сприяє змочуванню та перетравлюванню їжі. В Кайдаша натекло повний рот слини (І. Словник української мови у 20 томах
  5. слина — Аж слину ликає. Про голодного, що дивиться як інші їдять. Плете, що слина на язик нанесе. Брехун. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. слина — Виділення слинних залоз; безбарвна, тягуча, з легкими переливами рідина, до складу якої входять вода, мінеральні та органічні речовини, осн. травні ензими, напр., птіалін; див. ензими Універсальний словник-енциклопедія
  7. слина — (аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  8. слина — Сли́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. слина — СЛИ́НА, и, ж. Рідина, що виділяється особливими залозами у ротовій порожнині людини та хребетних тварин, зволожує ротову порожнину й сприяє змочуванню та перетравлюванню їжі. В Кайдаша натекло повний рот слини (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. слина — Слина, -ни ж. Слюна. Твої гроші роскотяться так, як слина. Чуб. V. 1135. ум. слинка, сли́ночка. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ном. № 1038. Словник української мови Грінченка