слинка

сли́нка :

сли́нку ковта́ти жадібно дивитися на що-небудь; дуже хотіти, прагнути недосяжного (Франко) (ср, ст)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слинка — сли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слинка — -и, ж. Пестл. до слина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слинка — СЛИ́НКА, и, ж. Пестл. до сли́на. Денис сів на піску, витер рукавом сонну слинку з губів. – А що, хлопці, буде, як телиця сниться? – запитав він басом (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
  4. слинка — (аж) сли́на (з ро́та (по губа́х)) ко́титься (тече́, набіга́є і т. ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т. ін.) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
  5. слинка — СЛИ́НКА, и, ж, Пестл. до сли́на. Денис сів на піску, витер рукавом сонну слинку з губів. — А що, хлопці, буде, як телиця сниться? — запитав він басом (Тют., Вир, 1964, 44). ◊ Ковта́ти сли́нку див. ковта́ти; Розпуска́ти (розпусти́ти) сли́нки див. Словник української мови в 11 томах
  6. слинка — Слинка, слиночка, -ки ж. ум. отъ слина. Словник української мови Грінченка