спирати

спира́ти притуляти, прихиляти (ср, ст): Остаповські сиділи поруч на канапі, він спер голову на її плече, а вона говорила йому щось півголосом, лагідно (Марська); Не спирай руку на то крісло, бо зломане, ще впадеш (Авторка)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

спирати — (що кому): заперечувати, відмовляти [VI] — не допускати; дорогу спирати: не дозволяти скористатися з дороги [VI] Словник з творів Івана Франка
спирати — спира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
спирати — Спира́ти. Підтримувати. Ми повинні се у власнім інтересі спирати. Мені його знакомство дуже в користь пішло (Коб., Листи, 121, 504) // пол. wspierać — 1) підтримувати, бути опорою, 2) надавати підтримку, допомогу. Українська літературна мова на Буковині
спирати — -аю, -аєш, недок., сперти і зіперти, зіпру, зіпреш; мин. ч. спер і зіпер, -ла, -ло; наказ. сп. зіпри; док., перех. 1》 Робити занадто тісним простір, зайнятий чим-небудь. || Натискаючи, штовхаючи, примушувати кого-небудь відійти, відсунутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
спирати — СПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЕ́РТИ, ЗІПЕ́РТИ, зіпру́, зіпре́ш; мин. ч. спер і зіпе́р, ла, ло; наказ. сп. зіпри́; док., кого, що. 1. Робити занадто тісним простір, зайнятий чим-небудь. З обох боків спирають його [Дніпро] високі скелі (О. Словник української мови у 20 томах
спирати — (аж) ко́льки ко́лють (спира́ють); (аж) ко́лька ко́ле (спира́є) кого. Хто-небудь страждає від заздрощів. Та я тебе поцілую із правого боку, Най ворогів кольки колють хоть півтора року! (Коломийки). аж ко́лька спе́рла. В мене жінка дуже красна .. Фразеологічний словник української мови
спирати — СПИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПЕ́РТИ і ЗІПЕ́РТИ, зіпру́, зіпре́ш; мин. ч. спер і зіпе́р, ла, ло; наказ. сп. зіпри́; док., перех. 1. Робити занадто тісним простір, зайнятий чим-небудь. З обох боків спирають його [Дніпро] високі скелі (Стор. Словник української мови в 11 томах