важіль

ВА́ЖІЛЬ, желя, ч.

1. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь, зрівноважуючи більшу силу за допомогою меншої.

Його [злиток] важелі підіймали і кидали (Шпорта, Вибр., 1958, 216);

Майнувши до колодязя, глонка з захопленням береться за теплий металевий важіль (Гончар, І, 1954, 456);

// Деталь машини у вигляді стрижня з ручкою для регулювання чого-небудь.

Рука звично лягла на холодний важіль регулятора (Донч., І, 1956, 495);

Шофер натиснув на важіль швидкостей, і машина м’яко зашелестіла по дрібній гальці (Ткач, Черг. завдання, 1951, 127).

2. перен. Засіб, яким можна надати дії, сприяти розвитку чого-небудь або пожвавите, підсилити діяльність кого-, чого-небудь.

Найважливіша вимога правильного стилю партійної роботи — в повну міру використати такий важіль керівництва, яким є політична і організаторська робота в масах (Рад. Укр., 6. І 1955, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. важіль — ва́жіль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. важіль — [важ'іл'] -жеил'а, ор. -жеилеим, м. (на) -жеил'і, р. мн. -жеил'іў Орфоепічний словник української мови
  3. важіль — -желя, ч. 1》 фіз. Простий механізм для зрівноважування більшої сили меншою. 2》 спец. Найпростіше знаряддя у вигляді стрижня, що може обертатися навколо нерухомої точки опори і служить для піднімання, підважування чого-небудь... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Важіль — Інструмент, за допомогою якого мулярі піднімали важкі предмети, символ сили. Найчастіше так називають неповнолітніх синів масонів, які ще не можуть вступити в Орден [У російській традиції сини масонів звуться «вовченятами». Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  5. важіль — ВА́ЖІЛЬ, желя, ч. 1. Стрижень, що може обертатися навколо точки опори і служить для врівноважування більшої сили за допомогою меншої. – Архімедові потрібен був важіль, щоб перекинути земну кулю (В. Словник української мови у 20 томах
  6. важіль — Важниця (заст.), підойма Словник синонімів Вусика
  7. важіль — ВА́ЖІЛЬ (знаряддя для підіймання, підважування чого-небудь), ПІДО́ЙМА, ПІДВА́ГА, ВИ́РЛО діал. Всяке тверде тіло, яке під дією прикладних сил може повертатися навколо нерухомої осі, називається важелем (з підручника)... Словник синонімів української мови