вихор

ВИ́ХОР¹, хору і хру, ч.

1. Рвучкий круговий рух вітру.

Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить (Котл., І, 1952, 194);

На курних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита (Десняк, Десну.., 1949, 267);

// Сильний, поривчастий вітер.

Двері вихор відхилив (Бор., Тв., 1957, 64);

Вихор клав на землю збіжжя, ломав гілляки дерев, свистів вербовим пруттям біля оборога (Фр., IV, 1950, 337);

А вихор-вітер — чорний норд! — гойдає дерева (Перв., І, 1947, 53);

// Підняті вітром пил, листя, сніг і т. ін., що швидко крутяться стовпом.

Він [вітер] налітав тугими хвилями і підіймав високі вихри пилюги (Собко, Любов, 1935, 101);

Здіймається цілий вихор із землі торішнього опалого листя (Ю. Янов., IV, 1959, 50).

Як (нена́че і т. ін.) ви́хор — дуже швидко.

Онисія Степанівна влітала, як вихор, і знов сідала на стільці (Н.-Лев., III, 1956, 88);

Час летить, неначе вихор… (Уп., Про Донбас, 1950, 5).

2. чого, перен. Надзвичайно швидкий хід, розвиток чого-небудь.

Куди б не закинув вихор війни комсомольців Радянської України, вони скрізь були дома, скрізь боронили рідний край (Скл., Орл. крила, 1948, 74);

// Про що-небудь численне і надзвичайно швидке в перебігу, в розвитку, в дії.

Аж ось із естради зашумів вихор звуків, усе потопляючи (Вас., Вибр., 1954, 37);

Слова вожатого про те, що Кукобі загрожує виключення, викликали в Олега вихор тривожних почувань і думок (Донч., II, 1956, 493);

Замовкли гармати, стих вихор атак… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 173).

3. у знач. присл. ви́хором (ви́хром). Надзвичайно швидко.

Ой, лети, лети, мій коню, Та й вихром несися (Сто пісень.., 1946, 220);

Темне авто вихором линуло просто вперед по дорозі (Смолич, І, 1958, 97).

ВИ́ХОР², хра, ч. Природно закручене витком пасмо волосся, яке стирчить догори.

Шестірний устав, зложив книжки, підійшов до дзеркала, причесав уже трохи не вдесяте свій вихор (Мирний, І, 1954, 331);

Жінка, ніби вгадавши його думку, співчутливо похитала головою і ще раз погладила неслухняний вихор [Юри] (Багмут, Щасл. день.., 1959, 134);

// Волосся, яке лежить або збилося окремим пасмом.

Над чолом Ігоря вітер збив вихор непокірного волосся (Рибак, Зброя.., 1943, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихор — I -хору і -хру, ч. 1》 Рвучкий круговий рух вітру. || Сильний, поривчастий вітер. || Підняті вітром пил, листя, сніг і т. ін., що швидко крутяться стовпом. 2》 чого, перен. Надзвичайно швидкий хід, розвиток чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Вихор — Ви́хор прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. вихор — I віхтелиця, завихрення, задимок (сніговий вихор), згарб (т.с.), кружелиця, кружеляння, кружляка, крутіж, крутій, крутінь, крутько, кужелина, кужіль, куревиця, куриво, курія, курнява, куря, курявиця, куряниця, літавиця, повітриця, повіхтериця, смерч... Словник синонімів Вусика
  4. вихор — ВИ́ХОР¹, хору і хру, ч. 1. Рвучкий, стрімкий круговий рух вітру. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить (І. Котляревський); На курних дорогах знявся вихор, закрутився клубком і помчав у жита (О. Десняк); // Сильний, поривчастий вітер. Словник української мови у 20 томах
  5. вихор — Ви́хор, -хру м. Вихрь. Крутить, як вихор на дорозі. Ном. № 3427. О, щоб їх вихром винесло. Ном. № 3667. Словник української мови Грінченка
  6. вихор — [вихор] -хору/-хру, м. (ў) -р'і (вітер) Орфоепічний словник української мови
  7. вихор — 1. кудер, кудли, кучер, чуб, чубок, чубочок, чубисько, чуприна, чупринка, чуприночка 2. див. буря, метіль, ураган Словник чужослів Павло Штепа
  8. вихор — Шуря-буря, сил. смерч; (подій) П. круговерть, кручія, ВИР, хурделиця. Словник синонімів Караванського
  9. вихор — Ви́хор, ви́хру, -хром; ви́хри, -хрів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вихор — ВИР чого, який (бурхливий, стрімкий рух подій і т. ін., який захоплює, втягає за собою), КОЛО́ВОРОТ, НУРТ, ВИ́ХОР, ВЕРЕМІ́Я, КОЛО́ВЕРТЬ рідше, НУРТО́ВИЩЕ рідше, КРУГОВОРО́Т рідше. Прибувши до Петербурга, Шевченко потрапляє в самий вир подій (П. Словник синонімів української мови