1. Словник української мови в 11 томах

владний

ВЛА́ДНИЙ, а, е. Здатний, схильний нав’язувати свою волю, підкоряти собі.

Олександр був владним князем і розумів, що у воєнний час потрібна міцна влада (Іст. СРСР, І, 8, 1956, 87);

Свідомість того, що вона необхідна для Річинських, розбурхала в ній приспану під оболонкою фальшивої покори владну вдачу (Вільде, Сестри.., 1958, 512);

// Який виражає владу, волю, рішучість.

Вираз обличчя у нього не лихий, але владний (Л. Укр., III, 1952, 145);

Було, по вулицях знайомих Ідеш до рідної ріки — І раптом бачиш владний помах Богдана гордої руки (Рильський, 300 літ, 1954, 79);

Владний голос впливав на людей завжди, або лякаючи їх, або витвережуючи (Панч, О. Пархом., 1939, 86).

◊ Бу́ти вла́дним над собо́ю — зберігати самовладання, стримувати свої почуття.

Вона все ще не владна над собою. Вона зараз візьме свій чемодан і вийде на перон, бо відмовитись від мрії неможливо (Собко, Срібний корабель, 1961, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владний — (який має владу, силу волі) повновладний, (вирішує все сам) диктаторський, авторитарний. Словник синонімів Полюги
  2. владний — вла́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. владний — (хто) владолюбний, самовладний; (голос) імперативний, безапеляційний, ультимативний; (- структуру) адміністративний, державний; пі АВТОРИТАРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. владний — [владнией] м. (на) -дному/-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  5. владний — -а, -е. Здатний, схильний нав'язувати свою волю, підкоряти собі. || Який виражає владу, волю, рішучість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. владний — ВЛА́ДНИЙ, а, е, ВЛА́ДЕН, дна, дне. 1. Прикм. до вла́да. У містах обласного підпорядкування владна вертикаль переривається: там діють органи місцевого самоврядування (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  7. владний — ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Словник синонімів української мови
  8. владний — Вла́дний, -на, -не; -ні, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)