головка

ГОЛО́ВКА, и, ж.

1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла.

За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Н.-Лев., І, 1956, 52);

На всі боки полетіли збиті головки будяків, покірно лягла скошена кропива (Донч., VI, 1957, 63);

*У порівн. Каштан нахабно пняв [пнув] свої тверді пуп’янки, наче головки капусти (Коцюб., II, 1955, 427).

2. Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.).

Рука судорожно стисла срібну головку палиці (Фр., VIII, 1952, 210);

Майор ще раз пробіг пальцями навколо патрубка і несподівано натрапив на головку цвяха (Загреб., Європа 45, 1959, 14).

3. рідко. Те саме, що голів́ка.

Поведу я коровку до вовка, щоб не боліла головка (Укр.. присл.., 1955, 206);

Червона шапочка за ніж! Вцілила вовку в лису головку (Тич., І, 1957, 101).

4. частіше мн. Передня частина чобота, що покриває пальці і верх ступні.

Вчитель походив трохи по шкільному подвір’ї, зайшов у свою кімнатку, завісив єдине вікно.. і почав пришивати дратвою головки до халяв (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головка — голо́вка іменник жіночого роду капусти, маку, болта тощо Орфографічний словник української мови
  2. головка — -и, ж. 1》 Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. 2》 Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.). 3》 рідко. Те саме, що голівка. 4》 частіше мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головка — ГОЛО́ВКА, и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на верхівці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (І. Словник української мови у 20 томах
  4. головка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  5. головка — див. голова; капелюх Словник синонімів Вусика
  6. головка — ПРИ́ШВА (передня частина чобота, що прикриває ступню), ГОЛО́ВКА. Учинив їх (чоботи) Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад (В. Словник синонімів української мови
  7. головка — Голо́вка, -вки, -вці; -ло́вок, -вок (капусти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. головка — Головка, -ки ж. 1) ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. І. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. Словник української мови Грінченка