1. Словник української мови Грінченка

головка

Головка, -ки

ж.

1) ум. отъ голова.

2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261.

3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. І. 53.

4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250.

5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. Сумск. у.

6) Часть гончарнаго круга. см. круг. 11. Вас. 179. МУЕ. І. 57. (Черниг.).

7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. Вас. 152.

8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. І. 281.

9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463.

10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. Вх. Пч. II. 13.

11) = голова святоянська. Чуб. ІІІ. 193.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головка — голо́вка іменник жіночого роду капусти, маку, болта тощо Орфографічний словник української мови
  2. головка — -и, ж. 1》 Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. 2》 Закруглене потовщення кінцевої частини чого-небудь (зубця, стрижня і т. ін.). 3》 рідко. Те саме, що голівка. 4》 частіше мн. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головка — ГОЛО́ВКА, и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на верхівці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (І. Словник української мови у 20 томах
  4. головка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  5. головка — див. голова; капелюх Словник синонімів Вусика
  6. головка — ПРИ́ШВА (передня частина чобота, що прикриває ступню), ГОЛО́ВКА. Учинив їх (чоботи) Степан Ціпцюра — швець добрий.. Юстинчин був товар: підошви, халяви, пришви, а Степанів доклад (В. Словник синонімів української мови
  7. головка — Голо́вка, -вки, -вці; -ло́вок, -вок (капусти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. головка — ГОЛО́ВКА, и, ж. 1. Кулясте чи довгасте суцвіття або кулястий плід окремих рослин на кінці стебла. За шаг паляничка, одна цибулька або головка часнику, ото його харч на ввесь день! (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах