1. Словник української мови в 11 томах

грабунок

ГРАБУ́НОК, нку, ч. Те саме, що грабі́ж 1.

По своїх далеких войнах Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Л. Укр., І, 1951, 380);

— Я, коли б навіть з голоду довелося помирати, — на грабунок не пішов би. Соромно (Кол., На фронті.., 1959, 68).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабунок — грабу́нок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. грабунок — -нку, ч. Те саме, що грабіж 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабунок — ГРАБУ́НОК, нку, ч. Те саме, що грабі́ж 1. Пріся зрозуміла, що грабунок чинили не татари, а поляки (А. Кащенко); По своїх далеких войнах [війнах] Граф привчився до грабунку, А потому вже і вдома Він шукав у тім рятунку (Леся Українка); –... Словник української мови у 20 томах
  4. грабунок — див. грабіж Словник синонімів Вусика
  5. грабунок — ГРАБІ́Ж (напад з метою привласнення чужого майна), ГРАБУ́НОК, ГРАБУВА́ННЯ, ПОГРАБУВА́ННЯ, ДОБИ́ТОК заст., ТАТЬБА́ заст., ГРАБІ́ЖКА діал., РАБУ́НОК діал. Як сарана, налітали вони на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і баранців. Словник синонімів української мови
  6. грабунок — Грабу́нок, -нку, -нкові, в -нку; грабу́нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. грабунок — Грабунок, -нку м. Грабежъ. Стор. II. 185. Словник української мови Грінченка