1. Словник української мови в 11 томах

дільниця

ДІЛЬНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця.

Центром масово-політичної роботи серед виборців є виборча дільниця (Рад. Укр., 23.1 1954, 1);

Тут є велика лікарська дільниця, що об’єднує 13 медпунктів, є лікарня (Вишня, І, 1956, 358);

Кожне відділення [цеху] складається з ряду дільниць (токарної, термічної, шліфувальної та складально-пакувальної), які можуть працювати незалежно одна від одної (Наука.., 5, 1959, 4).

2. рідко. Те саме, що діля́нка 1.

На дільниці, скопаній ямками, роблять посадку молоденьких яблуньок (Головко, І, 1957, 448);

Розвідка донесла про скупчення на цій дільниці ударних військ прориву з танками й авіацією (Кучер, Чорноморці, 1956, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дільниця — дільниця (156,165) —спеціальний вид огорожі. Слово дільниця зустрічається в V томі двічі в такому контексті: «От тепер Гутак дільниці городить» (156); «Се був присілок, відділений від самих Нагуєвич широким пасовищем... Словник з творів Івана Франка
  2. дільниця — дільни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. дільниця — (адміністративна одиниця) відділок, відділ, філія, (шляху) дистанція. Словник синонімів Караванського
  4. дільниця — [д'іл'ниц'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  5. дільниця — -і, ж. 1》 Адміністративно-територіальна або виробнича одиниця. 2》 рідко. Те саме, що ділянка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дільниця — ДІЛЯ́НКА (окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою), ДІЛЬНИ́ЦЯ рідше, ШМАТО́К, ПЛОЩИНА́, ПЛО́ЩА рідше; КЛА́ПОТЬ, КЛА́ПТИК, ПРИРІ́ЗОК, ПРИРІ́З, ПАРЦЕ́ЛА ек., ПАРЦЕ́ЛЯ заст., ПІ́ДМЕ́Т діал. Словник синонімів української мови
  7. дільниця — Дільни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. дільниця — Дільниця, -ці ж. 1) Надѣлъ. Наші дільниці отам над шляхом. Черниг. у. 2) Отдѣленная часть для работы въ полѣ. Черк. у. 3) Полевыя ворота за деревнею на выѣздѣ (Уманск. у.), a также канава вокругъ села для отдѣленія царини. Лохв. у. Слов. Д. Эварн. О. 1861. X. Св. 47. 4) Канава пограничная. Словник української мови Грінченка