караїм

Значення в інших словниках

1. караїм — караї́м іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. караїм — кара́їм знев. українець (у мовленні поляків початку XX ст.)(ст): Хто з українських хлопців у Львові хотів навчитися якогось ремесла, мусів на власну руку шукати собі якогось майстра, щоб прийняв його на науку; але це було надзвичайно тяжко... Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. караїм — Караї́м, -ма; -ї́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)