копатися

КОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.

1. у чому. Копаючи, робити заглиблення в землі; ритися.

Щоб досягти до його [вугілля], копають глибокі колодязі (шахти) та й копаються на всі боки попід землею (Гр., Без хліба, 1958, 154);

Чоловік у землі копається, як той черв’як (Кобр., Вибр., 1954, 46);

Вона спитала, що він тут робить, на якій дільниці працює, який має фах? Він неохоче відповів: — Яка вже там робота. Копаюсь у ямі. Працюю в котловані гідростанції (Коцюба, Нові береги, 1959, 96).

2. у чому, розм. Те саме, що копирса́тися 1.

Копається Луценко в клункові.. Чи хоч сорочку взяти? Те положить, те вийме (Тесл., З книги життя, 1949, 198);

— Прибув.. ревізор. Тиждень.. у паперах копався, кожний документик перевірив (Шиян, Баланда, 1957, 237);

// перен. Надмірно аналізувати, обдумувати що-небудь.

В. Бєлінський гостро засуджував тих літераторів.., які.. копалися у дрібненьких особистих емоціях (Мал., Думки.., 1959, 21).

3. у чому, коло чого, перен., розм. Із замилуванням весь час поратися біля чого-небудь.

— Ми з сестрою дуже любимо квітки; так і копаємось тут у садку,— промовила Степанида (Н.-Лев., І, 1956, 358);

Дядько в іншій постанові зріс, коло землі копався (Мирний, IV, 1955, 136);

— Раніше я теж думав, що нема в світі нічого милішого, як копатися в машинах, у різній апаратурі (Гончар, IV, 1960, 82);

// Займатися якою-небудь клопітною роботою.

Другого нічого і не розпочинаю, все коло неї [роману «Повія»] копаюся (Мирний, IV, 1955, 363);

З автомобілем щось сталося, і він спинився, Шофер почав копатися в моторі (Минко, Моя Минківка, 1962, 44);

// Робити що-небудь повільно або невміло; вовтузитися (у 2 знач.).

[Шевцов:] Швидше сюди давай! сюди!.. Ну, що ти там так довго копався? .. (Гр., II, 1963,502).

4. під кого, перен., розм. Підступно, таємно готувати кому-небудь неприємність, нещастя.

— Он воно що? — протяжно вимовив Захар.— Значить, копаються під Заруб! (Кучер, Трудна любов, 1960, 119).

5. Пас. до копа́ти 1-3.

Та чи можна засипати в рік, у десять, у двадцять років яругу, яка копалася не десятки, а цілі сотні літ?.. (Мирний, І, 1949, 368);

Лаврські печери копалися протягом багатьох століть, аж до XX включно (Наука.., 2, 1968, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. копатися — Битися ногами [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. копатися — копа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. копатися — Ритися; (шукати) вишукувати, дошукуватися; (воловодитися) КОРПАТИСЯ; (під кого) КОПАТИ. Словник синонімів Караванського
  4. копатися — див. баритися Словник синонімів Вусика
  5. копатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 у чому. Копаючи, робити заглиблення в землі; ритися. 2》 у чому, розм. Те саме, що копирсатися 1). || перен. Надмірно аналізувати, обдумувати що-небудь. 3》 у чому, коло чого, перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. копатися — КОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. у чому і без дод. Копаючи, робити заглиблення в землі; ритися. Чоловік у землі копається, як той черв'як (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. копатися — копатися вул. залицятися до дівчини, жінки (ср)||копатися до кобіти ◊ копатися до кобі́ти = копатися (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. копатися — Аюсь, -аєшся, недок. 1. Довго збиратися. Скільки можна копатися?Ми запізнюємось уже на сорок хвилин! 2. Довго над чимось працювати, вовтузитись. Тобі ще довго копатись? Словник сучасного українського сленгу
  9. копатися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  10. копатися — Копатися, -паюся, -єшся гл. 1) Копаться, рыться. На улицю не піду і дома не всижу, хиба піду підкопаюсь до дівчини в хижу. Бодай тебе копалася лихая година!.. Мет. 2) Рыться (въ вещахъ). Одімкнули скриню, копалися, копалися — нічого не взяли. ЗОЮР. Словник української мови Грінченка