могильник
МОГИ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Той, хто копає могили (у 1 знач.).
Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (Руд., Остання шабля, 1959, 77).
2. перен. Той, хто несе загибель кому-, чому-небудь, знищує когось, щось.
Капіталізм сам створює свого могильника, сам творить елементи нового ладу .. (Ленін, 16, 1949, 307);
Разом з бурхливим розвитком капіталізму зростав робітничий клас — могильник буржуазії (Ком. Укр., 9, 1964, 31).
3. Стародавнє кладовище.
В тих місцях, де люди жили в давні часи, залишились і до наших днів .. рештки жител і поселень, могильники і окремі поховання (Іст. УРСР, І, 1953, 10);
В могильниках знайдено посуд, бойові молоти, мідні прикраси (Наука.., 12, 1965, 4).
4. Жук, що живиться падлом і відкладає яйця на трупи дрібних звірків і птахів.
Є види [жуків], які можна назвати санітарами: це — могильники, чи мертвоїди, що поїдають тканини трупів (Шкідн. поля.., 1949, 71).
5. Птах родини яструбиних, який знищує шкідливих гризунів.
Значення в інших словниках
- могильник — моги́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- могильник — (хто) погребар, погребник; (давній) кладовище; (жук) мертвоїд. Словник синонімів Караванського
- могильник — див. кладовище Словник синонімів Вусика
- могильник — -а, ч. 1》 Той, хто копає могили (у 1 знач.). 2》 перен. Той, хто несе загибель кому-, чому-небудь, знищує когось, щось. 3》 Стародавнє кладовище. 4》 Жук, що живиться падлом і відкладає яйця на трупи дрібних звірків і птахів. 5》 Птах родини яструбиних, який знищує шкідливих гризунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- могильник — МОГИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто копає могили (у 1 знач.). Лариса помітила, що, окрім неї та Турбая, на кладовищі нікого немає. Лишилися тільки могильники, що закінчували підрівнювати свіжий глиняний горбик (М. Руденко). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
- могильник — Місце поховання померлих, яке перестало виконувати свою функцію; існують м., що налічують від кільканадцяти до кількасот і навіть понад 1000 могил. Універсальний словник-енциклопедія
- могильник — ГРОБОКОПА́Ч (той, хто копає могили), ГРОБА́Р, МОГИ́ЛЬНИК, КОПА́Ч, ГРОБОКО́П. Щедрого могорича гробокопачам не пожалував (Кіндрат): "Пийте, люди добрі, та копайте яму для рідного брата поглибше!" (О. Словник синонімів української мови
- могильник — Могильник, -ка м. Насыпающій насыпь, курганъ. Словник української мови Грінченка