морозити
МОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок.
1. перех. Дуже охолоджувати.
Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (Фр., XIII, 1954, 409);
// Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі.
О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Шевч., II, 1963, 348);
Жінку б’є [Іван Кривда], знущається, не пускає в хату, морозить на вулиці (Григ., Вибр., 1959, 118);
// перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху.
Глуха ніч і спів з кам’яниці морозили графиню (Ле, Наливайко, 1957, 443);
// безос.
Чи знаєш, що, як ти чоломкаться ідеш. Чогось мене морозить (Греб., І, 1957, 63);
Ремо напружено дививсь у північну далечінь дороги, але там не було жодної живої душі. Його почало морозити… Він відчував калатання у грудях… (Досв., Гюлле, 1961, 108).
2. перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати.
Бреде Микола по грузькій калюжі. За ним мороз крокує по слідах. Йде за хлоп’ям, під ноги кида стужу. Морозить сльози на худих щоках (Гойда, Сонце.., 1951, 41);
// Піддавати продукти дії холоду, морозу для тривалого їх зберігання.
Морозити рибу.
3. тільки 3 ос., неперех., безос. Є (було) холодно, є (був) мороз.
Надворі морозило, дув західний колючий вітер (Голов., Тополя.., 1965, 318).
4. тільки 3 ос., перех., безос., перен. Про хворобливе відчуття холоду, гарячковий стан.
Мене морозить. Щось од спини розлазиться холодними мурашками по всьому тілу (Коцюб., І, 1955, 415);
Мене морозило, боліла голова, а температура о сьомій вечора піднялась до тридцяти дев’яти з десятими (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 101).
5. перех., перен. Стримувати, спиняти вияв чого-небудь.
В чорних невеличких очах доктора доглянула Целя якісь іскорки.. Було щось невідоме і зловіще в тих іскорках, щось, що відбирало Целі апетит і морозило в ній усякий порив радості (Фр., II, 1950, 294).
Значення в інших словниках
- морозити — моро́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- морозити — Холодити, охолоджувати студити; неос. трусити, трясти <н. його морозить>; (продукти) заморожувати; (чуття) стримувати. Словник синонімів Караванського
- морозити — -ожу, -озиш, недок. 1》 перех. Дуже охолоджувати. || Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. || перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. || безос. 2》 перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- морозити — МОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок. 1. кого, що. Дуже охолоджувати. Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (І. Франко); // Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь?... Словник української мови у 20 томах
- морозити — Жу, -зиш, недок. Дратувати, сердити когось дурною поведінкою, розмовами; набридати. Слухай, не морозь. Я і так прикумарений. Словник сучасного українського сленгу
- морозити — ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти. Словник синонімів української мови
- морозити — Морозити, -жу, -зиш гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні. Шевч. 634. Словник української мови Грінченка