морозити

Холодити, охолоджувати студити; неос. трусити, трясти <н. його морозить>; (продукти) заморожувати; (чуття) стримувати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морозити — моро́зити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. морозити — -ожу, -озиш, недок. 1》 перех. Дуже охолоджувати. || Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. || перен. Викликати в когось неприємне відчуття холоду, страху. || безос. 2》 перех. Охолоджуючи, перетворювати на лід; заморожувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. морозити — МОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок. 1. кого, що. Дуже охолоджувати. Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (І. Франко); // Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь?... Словник української мови у 20 томах
  4. морозити — Жу, -зиш, недок. Дратувати, сердити когось дурною поведінкою, розмовами; набридати. Слухай, не морозь. Я і так прикумарений. Словник сучасного українського сленгу
  5. морозити — ЗАМОРО́ЖУВАТИ (сильно охолоджуючи, доводити до замерзання), МОРО́ЗИТИ, ПІДМОРО́ЖУВАТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ (злегка); СКО́ВУВАТИ (землю, воду — морозом). — Док.: заморо́зити, підморо́зити, приморо́зити, прихопи́ти, скува́ти. Словник синонімів української мови
  6. морозити — МОРО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок. 1. перех. Дуже охолоджувати. Рано встала ти, Роса студена ще морозить тіло (Фр., XIII, 1954, 409); // Примушувати когось мерзнути на холоді, морозі. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь?... Словник української мови в 11 томах
  7. морозити — Морозити, -жу, -зиш гл. Морозить. Що день пилати роспинають, морозять, шкварять на огні. Шевч. 634. Словник української мови Грінченка