місяць

МІ́СЯЦЬ, я, ч.

1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом.

Тихо спускається нічка осіння, — Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Л. Укр., І, 1951, 27);

4 жовтня 1957 року — день народження першого крихітного штучного Місяця — назавжди увійде в Історію науки (Наука.., 1, 1958, 4).

*У порівн. Через Прут перекинувся срібний, як місяць, шлях у таємничі плавні, завиті сріблястим серпанком імли (Коцюб., І, 1955, 213).

Молоди́й (щерба́тий) мі́сяць — фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска.

І блисне ріжок молодого місяця.., задзвонить маржина дорогою калаталами (Хотк., II, 1966, 374);

Виступа Щербатий місяць з-за могили (Шевч., І, 1963, 364);

По́вний мі́сяць; Мі́сяць упо́вні — фаза Місяця, коли з Землі видно весь його освітлений Сонцем диск.

Повний Місяць бував на півдні опівночі (Астр., 1956, 24);

Мати вербу тую [свячену] варять, а воду зливають у ночви і при повному місяці купають малу Вустю (Ю. Янов., II, 1958, 183);

Єдине віконце в сінях.. ледве пропускало тьмяне світло місяця вповні, що ліниво виповзав з-за далекого обрію (Тулуб, В степу.., 1964, 25);

*У порівн. Пласке кругле обличчя її [Шаукен], наче місяць уповні, подекуди подзьобане віспою, сяяло урочистим і переможним самовдоволенням (Тулуб, В степу.., 1964, 62).

∆ Фа́зи Мі́сяця — видимі з Землі різні форми Місяця, що залежать від його освітлення Сонцем.

∆ На мі́сяць бреха́ти — без причини гавкати (про собак).

Надворі гавкнув пес, І всі примовкли, підвели голови на завішені вікна. Але собака, видно, брехнув на місяць і замовк (Стельмах, II, 1962, 110);

На мі́сяць ви́ти — нудьгувати без діла.

Цілий день на місяць вила [Орися] з нудьги (Тют., Вир, 1964, 9).

2. Супутник будь-якої планети.

Навколо Землі обертається її супутник — Місяць.. У деяких планет є кілька супутників — їх місяців (Астр., 1956, 6).

3. Проміжок часу, протягом якого це небесне тіло обертається навколо Землі (від 28 до 31 доби);

// Проміжки часу (від 28 до 31 доби), на які поділяють рік у сучасному календарі, не узгоджені з фазами цього небесного тіла.

Директор поклав їм [вербівцям] плату по три карбованці на місяць на панських харчах (Н.-Лев., II, 1956, 200);

Це було в Харкові, в Дзержинськім райкомі комсомолу, в золотім місяці вересні (Гончар, IV, 1960, 37);

Сценарій "Аероград" я написав у Москві за два в половиною місяці (Довж., І, 1958, 26).

Мі́сяць у мі́сяць — кожний місяць; щомісяця.

Місяць у місяць цех виконує державні завдання (Рад. Укр., 15.1 1964, 2).

◊ Медо́вий місяць див. медо́вий.