1. Приповідки або українсько-народня філософія

місяць

Місяць — козацьке сонце.

Місячними ночами козаки робили багато походів, щоб ворог не бачив.

Місяцю роженьку освіти нам дороженьку.

Просять ночею подорожні.

Світиш, місяцю, та не грієш, за дурно в Бога хліб їси.

Нарікання цигана в зимі, бо не годен був до місяця загрітися.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Місяць — Мі́сяць іменник чоловічого роду природний супутник Землі Орфографічний словник української мови
  2. місяць — Супутник Землі; (на небі) нічне світило, ж. циганське сонце; (новий) молодик; (у календарі) 30 днів, чотири тижні; місяченько, місячко. Словник синонімів Караванського
  3. місяць — (світило), дитинча-молодик (поет.), місяць-місяченько, місяць-повняк, місяць-серп, місяць-срібноріг, місяченько, місячко, молодик, пастух (у загадці), півмісяць, срібнолиций Фразеологічні синоніми: бурлацьке сонце; козацьке сонце; місяць у повні... Словник синонімів Вусика
  4. місяць — [м’іс'ац'] -ц'а, ор. -цеим, м. (ў) -ц'і, мн. -ц'і, -ц'іў два м'іс'ац'і Орфоепічний словник української мови
  5. місяць — -я, ч. 1》 Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відбитим сонячним світлом. Молодий (щербатий) місяць — фаза Місяця, коли з Землі видно лише частину його освітленого Сонцем диска. 2》 Супутник будь-якої планети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. місяць — МІ́СЯЦЬ, я, ч. 1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом. Тихо спускається нічка осіння, – Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  7. місяць — місяць 1. місяць (календарний) ◊ три місяці ти зі мнов, три місяці я з тобо́в, три місяці ми з собо́в, то ма́ємо ра́зом де́в'ять ірон. про жінку, яка народила дитину, проживши у шлюбі три місяці (Франко) 2. Місяць (небесне світило)||войтек, лисий ◊ місяць — злодійська ліхта́рня (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. Місяць — Природний супутник Землі; не має атмосфери, це спричинює вел. коливання темп. на його поверхні; період обертання навколо власної осі дорівнює періоду обертання навколо Землі, внаслідок чого завжди видно одну сторону... Універсальний словник-енциклопедія
  9. місяць — дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́) (з не́ба). Робити щось незвичайне, надприродне, нездійсненне. Секретар райкому не надлюдина, не той, хто зірки з неба дістає, але він повинен .. бути найпершим серед перших (Ю. Збанацький). Фразеологічний словник української мови
  10. місяць — Мі́сяць, -ця, -цеві, -цем, на -ці, -сяцю! -сяці́, -ці́в, -ця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. місяць — МІ́СЯЦЬ, я, ч. 1. Найближче до Землі небесне тіло, супутник Землі, що світить відображеним сонячним світлом. Тихо спускається нічка осіння, — Година сумна; Місяць холоднеє кида проміння; Здалека луна (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах