1. Словник української мови в 11 томах

намісниця

НАМІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до намі́сник 1.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намісниця — намі́сниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. намісниця — Те саме, що ігуменя Словник церковно-обрядової термінології
  3. намісниця — -і. Жін. до намісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. намісниця — НАМІ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до намі́сник 1. 1 грудня 1640 року 40 заколотників захопили королівський палац у Лісабоні, змусили намісницю Португалії Маргариту зректися посади (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. намісниця — Намі́сниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)