пальник
ПАЛЬНИ́К, а́, ч.
1. Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою.
Зварювальний пальник — це прилад для змішування горючого газу з киснем і одержання постійного концентрованого газового полум’я (Слюс. справа, 1957, 262);
На пальниках під стерилізаторами затрепетали сині вогники (Шовк., Людина.., 1962, 202).
2. Частина якої-небудь установки, де утворюється дуже висока температура.
В 1956 році в Алжірі французи побудували сонячну батарею.. Потужність цієї геліоустановки.. становить 30 квт, температура пальника досягає 3000⁰ С (Знання… 11, 1965, 28).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пальник — пальни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пальник — -а, ч. 1》 Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною мето; горілка (див. горілка II). 2》 Частина якої-небудь установки, де утворюється дуже висока температура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пальник — ПАЛЬНИ́К, а́, ч. 1. Прилад для спалювання горючої рідини або газу з певною метою. Зварювальний пальник – це прилад для змішування горючого газу з киснем і одержання постійного концентрованого газового полум'я (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- пальник — Пристрій для утворення полум'я шляхом керованого спалювання газового пального; п. застосовуються, напр., в топках котлів, промислових печах, хіміч. лабораторіях (п. Бунзена), а також для зварювання, запаювання, різання (киснево-ацетиленові... Універсальний словник-енциклопедія