рукавиця

РУКАВИ́ЦЯ, і, ж.

1. Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), який надівають на кисть руки у холод або для роботи.

Ввечері плете [Іван] рукавиці, бавиться з дітками, шуткує (Мирний, II, 1954, 210);

Бійці йшли у валянках, теплих шапках і теплих рукавицях (Тют., Вир, 1964, 502);

*У порівн. Ярема блукав по кривулястих вулицях наосліп, немов у вовняній рукавиці (Загреб., Шепіт, 1966, 185).

Міня́ти, як (мов і т. ін.) рукави́ці кого, що — те саме, що Міня́ти, як (мов і т. ін.) рукави́чки ( див. рукави́чка).

2. іст. Металевий футляр, який надівав рицар на руку під час бою.

Едварду глянув він в лице, Мов кинув блискавицю, Здійняв і кинув ворогам Залізну рукавицю (Л. Укр., І, 1951, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рукавиця — рукави́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. рукавиця — РУКАВИЦЯ – РУКАВИЧКА Рукавиця, -і, ор. -ею. Виріб з тканини, шкіри, ниток з відділенням для одного великого пальця, який надягають на кисть руки. Рукавичка. 1. Такий виріб з відділенням для всіх пальців. 2. Зменшено-пестлива назва для рукавиці. Літературне слововживання
  3. рукавиця — -і, ж. 1》 Виріб з цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), якого надівають на кисть руки у холод або для роботи. 2》 іст. Металевий футляр, якого надівав рицар на руку під час бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рукавиця — РУКАВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Виріб із цупкої теплої тканини, шкіри, вовняних ниток, хутра і т. ін. з відділенням (для великого пальця), який надівають на кисть руки у холод або для роботи. Словник української мови у 20 томах
  5. рукавиця — ки́дати / ки́нути рукави́чку (рукави́цю) кому, чому. Вступати в боротьбу з ким-, чим-небудь; викликати когось на поєдинок. Коли журбі не піддалась душа, ні серце в грудях не закаменіло, ні впав ти п’яний у безпутнє діло, ні думка не понизилась твоя... Фразеологічний словник української мови
  6. рукавиця — Рукави́ця, -ці, -цею; -ви́ці, -ви́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)