холера
ХОЛЕ́РА, и, ж.
1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням.
Вони з холери повмирали (Шевч., II, 1963, 173);
Влітку 1892 р. мене напала холера та й ледве мене не вморила (Крим., Вибр., 1965, 584);
Захворів один робітник, і гадали, що то холера (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 34);
// Епідемія цього захворювання.
Мати в холеру померла (Барв., Опов.., 1902, 52);
І Дрогобича не минула холера (Фр., VIII, 1952, 333);
Того року холера лютувала по всій Росії (Тулуб, В степу.., 1964, 299);
*У порівн. Їй почало здаватись, що загроза прокляття вже обернулась на справжні прокляття і, як холера, її смертельний вплив почав позначатись на чоловікові, що був для неї в цьому суворому житті чисто всім (Довж., І, 1958, 434).
2. розм. Уживається як лайливе слово.
Люди боялися його, як вогню, бо він, холера, був страшним драпіжником (Казки Буковини.., 1968, 41);
Обважнілий чолов’яга пильно націлився очима в двері, але, зробивши два кроки вперед, невідомою силою відштовхнувся до лави.— Ух, ти, холеро,— ..дивувався Ларіон і знов пильно цілився на клямку (Стельмах, II, 1962, 370).
◊ Холе́ра з ним — уживається для вираження мимовільної згоди на що-небудь, втрати інтересу до чого-нобудь, як знак того, що щось можна залишити поза увагою;
Що за холе́ра́ — уживається для вираження здивування, незадоволення; що це значить́
— Іду собі попри призьбу на причілок.. Вийшла туди, коли глип — аж ніби видніти почало. Що, думаю собі, за холера така́ Ще й треті півні не співали, а вже розвидняється (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 272).
Значення в інших словниках
- холера — холе́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- холера — ФР. хвороба, зараза, інфекція, Л. мерзота, паскуда, паскудство Словник синонімів Караванського
- холера — ХОЛЕ́РА, и, ж. 1. Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням. Вони з холери повмирали (Т. Шевченко); Влітку 1892 р. мене напала холера та й ледве мене не вморила (А. Словник української мови у 20 томах
- холера — холе́ра (куле́ра, холе́ра, хуле́ра) 1. мед. холера ◊ холе́ра <�тебе́> не візьме (во́зьме) вул. нічого <�тобі> не станеться (ст): Роман розібрався і каже до мене: “Пішли під струю води!” Я кажу: “Не можу. Застуджуся, дістану катар”. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- холера — И, ж., лайл. 1. Проблема. 2. у знач. виг. Незадоволення. Робив це, ах холєра, — аж слину крізь стяті зуби всичала з захвату! — ліпше за мене: глибше, потужніше, та йолки, просто безстрашніше (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
- холера — -и, ж., мед. 1》 Гостроінфекційне епідемічне шлункове захворювання, що супроводжується корчами, проносом, блюванням. || Епідемія цього захворювання. 2》 розм. Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- холера — холе́ра (грец. χολέρα) гостра інфекційна хвороба людини, може поширюватись у формі епідемій. Збудник – холерний вібріон. Передається через харчові продукти й воду, забруднені випорожненнями хворих. Словник іншомовних слів Мельничука
- холера — Гостра, вкрай небезпечна інфекційна хвороба, спричинена вібріонами х.; симптоми: раптовий водянистий пронос, швидке обезводнення та виснаження організму; поширюється через продукти харчування, воду; у минулому часто траплялися епідемії х., теп. Універсальний словник-енциклопедія
- холера — Холе́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- холера — Холера, -ри ж. 1) Холера. Вони з холери повмірали. Шевч. 2) раст. Xanthium spinosum L. ЗЮЗО. І. 141. см. холерний 2. Словник української мови Грінченка