історія
ІСТО́РІЯ, ї, жін.
1. тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя.
Історію творять тепер самостійно мільйони і десятки мільйонів людей (Ленін, 27, 1951, 133);
Історія летить невпинним маховим колесом (Гнат Хоткевич, II, 1966, 69);
Соціалізм неминуче восторжествує в цілому світі. До його повної перемоги веде закономірний поступальний розвиток історії (Радянська Україна, 24.XI 1960, 1).
♦ Колесо історії повертати назад (зупиняти і т. ін.) див. колесо.
2. тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо.
Тяжко, тяжко мені стало, Так, мов я читаю Історію України (Тарас Шевченко, I, 1951, 249);
Оце маю Вам подати одну сторінку з історії переселення на Сибір, може цікаво, то надрукуєте (Леся Українка, V, 1956, 69);
— Ось місце те, зв’язане з історією усієї Гуцульщини, Довбуша! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 408);
Він ходить і ходить по кімнаті, .. увесь поринає в задавнену ворожнечу між людьми і паном, в історію села (Михайло Стельмах, I, 1962, 352).
▲ Історія хвороби — медичний документ про стан здоров’я хворого, який заповнює лікар від початку лікування до його закінчення.
В кожному кабінеті, а їх було три, сиділи лікарі — приймали хворих. На кожного писалася історія хвороби (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 50).
3. тільки одн. Сукупність фактів і подій, які належать до минулого.
Я брав навмисне «об’єктивні» теми, ніби з історії, або з чужого мені соціального осередку (Леся Українка, III, 1952, 690);
— Розмовляв з найстарішими людьми села, які вже між небом і землею ходять. Надзвичайно самобутні є типи. А скільки життя, живої історії збереглося в їхній пам’яті! (Михайло Стельмах, I, 1962, 275).
♦ Входити (увійти) в історію див. входити;
Відійти в історію — перестати існувати; зникнути.
4. тільки одн. Наука про загальний розвиток того чи іншого народу, країни або всього суспільства.
Я був учителем вищої початкової школи.. Викладав фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику (Олександр Довженко, I, 1958, 14).
5. тільки одн. Наука, що вивчає хід розвитку, послідовні зміни якої-небудь галузі природи, культури, знання.
Найбільше діалектологія пов’язана з курсом історії мови (Нариси з діалектології української мови, 1955, 5);
Історія літератури.
6. Оповідання, розповідь про кого-, що-небудь.
А вже історій різних цікавих знає Марія Іванівна — годі й казати (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 532);
Цікаві історії нам Вася теплими вечорами розповідав (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 29).
7. розм. Подія, пригода, випадок і т. ін.
Після якоїсь гучної.. історії Якима.. випровадили з університету (Нечуй-Левицький, I, 1956, 182);
Всім [співробітникам] була звісна трагікомічна історія, як заграничний політик прийшов до наступника престолу (Іван Франко, IV, 1950, 38);
Зіньку дуже вразила історія біля купальні. Якщо Прохор зважився на такий вчинок, значить, ..не любить він її (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 156);
// Події, факти тощо, пов’язані з ким-, чим-небудь.
Все село знало цю історію з Одаркою Мамотівною, як Васюта закохався в неї, а вона його водила-водила та й пішла в Чорновус за багатиря (Борис Грінченко, II, 1963, 349);
Давлячись словами і захлинаючись від обурення, парубок розповідає історію діда Дуная (Михайло Стельмах, I, 1962, 438).
♦ Вічна (звичайна, відвічна, стара) історія — про те, що повторюється; те саме.
Знову вийшла стара історія: вважався на одному факультеті, а лекції слухав на іншому (Олександр Довженко, I, 1958, 21);
Історія з географією, жарт. — несподіване ускладнення, несподівана неприємність.
Значення в інших словниках
- історія — (процес змін) розгортання подій, розвиток, перебіг <н. хвороби>; (людства) опис розвитку; (вчорашній день) минуле, минувшина; (розповідь) оповідь, оповідання, повість, р. оповідка, жм. побрехенька; (життєва) пригода, приключка, випадок, епізод... Словник синонімів Караванського
- історія — див. пригода Словник синонімів Вусика
- історія — Літопис, дієпис, гісторія, див. хроніка Словник чужослів Павло Штепа
- історія — рос. история 1. Всякий прогрес розвитку в природі й суспільстві. 2. Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності. Eкономічна енциклопедія
- історія — істо́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- історія — -ї, ж. 1》 тільки одн. Закономірний, послідовний розвиток дійсності; зміни в дійсності, у процесі життя. 2》 тільки одн., чого. Процес розвитку, зміна чого-небудь; події в процесі життя народу, його певної частини тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- історія — істо́рія (від грец. ίστορία – оповідь про минулі події, дослідження, знання) 1. Всякий процес розвитку в природі й суспільстві. 2. Наука, що вивчає в хронологічній послідовності хід розвитку людського суспільства та його закономірності. Словник іншомовних слів Мельничука
- історія — Процес розвитку суспільства або природи в минулому; наука про історичні події; як наукова дисципліна займається встановленням і поясненням подій, суспільних і культурних явищ; має свій обсяг, методологію і практику... Універсальний словник-енциклопедія
- історія — відійти́ / відхо́дити в мину́ле (в істо́рію). Безповоротно минути, пройти, зникнути. “Ой там збиралась бідна голота До корчми гулять...” Співав тоді оцієї молодий парубок-наймит, і в минуле одійшли ті прокляті роки (О. Донченко); // Забутися. Фразеологічний словник української мови
- історія — ІСТОРІЯ (від грецьк. ιστορία — дослідження, оповідь про минуле, пізнане) — 1) Реальний процес розвитку суспільства в цілому, його різновидів, окремих цивілізацій, етносів, країн, а також форм, сфер, явищ та інших виявів життєдіяльності суспільства. Філософський енциклопедичний словник
- історія — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал. Словник синонімів української мови
- історія — Істо́рія, -рії, -рією; -рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- історія — Істо́рія, -рії ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214. Словник української мови Грінченка