1. Словник синонімів української мови

бритоголовий

ГО́ЛЕНИЙ (який поголив волосся; на якому зрізано бритвою волосся), БРИ́ТИЙ, БРИТОГОЛО́ВИЙ, ГОЛОМО́ЗИЙ розм., ГИ́РЯВИЙ діал. (з виголеною головою). Сидів (бай) в маленькій тюбетейці на лисій голеній голові (З. Тулуб); Стара мати заливається гіркими сльозами, обнімаючи бриту голову синову (Панас Мирний); Сивий бритоголовий татарин у червоній сорочці з куцими рукавами крутив шаблю (О. Ільченко); Не встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий, гребінець свій можеш закинути в ліс (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бритоголовий — бритоголо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бритоголовий — -а, -е. З бритою головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бритоголовий — БРИТОГОЛО́ВИЙ, а, е. 1. З бритою головою. Праворуч від жінки сидить по-армійському випростаний бритоголовий мужчина в цивільному, за ним – смаглявий військовий з сивиною на скронях (О. Словник української мови у 20 томах
  4. бритоголовий — крим., міл., жрм. 1. -ого. Молодий рядовий член злочинного угруповання, характерною ознакою зовнішности якого є стрижена голова, кремезна статура. 2. -а, -е. З остриженою головою, як у молодого члена злочинного угруповання. Словник жарґонної лексики української мови
  5. бритоголовий — див. безволосий Словник синонімів Вусика
  6. бритоголовий — БРИТОГОЛО́ВИЙ, а, е. З бритою головою. За прилавком буфету володарює буфетник — огрядний бритоголовий мужчина з чорними вусиками (Гончар, Маша.., 1959, 77). Словник української мови в 11 томах