виділяти

ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). — Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. — Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, — вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов'язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка — треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). — Пор. 2. наголо́шувати.

ВИДІЛЯ́ТИ (видаляти що-небудь назовні з організму), ВИВО́ДИТИ, ВИДИХА́ТИ, ВИДИ́ХУВАТИ (про повітря, пахощі тощо). — Док.: ви́ділити, ви́вести, ви́дихнути. У процесі своєї життєдіяльності людина виділяє за добу в середньому 890 грамів вуглекислого газу (з газети); Бажаючи з'явитись на Клавині очі тверезим, (Тарас) глибоко вдихав і видихав повітря (Д. Ткач); На галявині — квіти, земля видихує п'янкі пахощі (М. Ю. Тарновський).

ВИСУВА́ТИ (пропонувати чиюсь кандидатуру для виконання певного завдання, на вищу посаду тощо), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИДІЛЯ́ТИ, ПРОСО́ВУВАТИ, ПРОСУВА́ТИ. — Док.: ви́сунути, ви́ставити, ви́ділити, просу́нути. — Дядько Михей збирається висувати тебе на голову колгоспу (М. Зарудний); Я виставляю кандидатуру товариша Петра Гунді (Ю. Яновський); Депутацію виділяти, одначе, не довелось (О. Гончар).

ВІДДІЛЯ́ТИ (передавати у власність частину майна й землі комусь із членів родини для самостійного господарювання), ВИДІЛЯ́ТИ, ВІДРІЗНЯ́ТИ. — Док.: відділи́ти, ви́ділити, відрізни́ти. — Відділяй мене, батьку! Я сам по собі хочу бути хазяїном (Г. Квітка-Основ'яненко); — Як хто... забажає одружитися або заміж вийти, того ми зараз виділяємо, щоб не було тісноти між нами (Панас Мирний); Батько ще повесні одрізнив і Микиту і Сашка. По двадцять десятин виділив кожному (А. Головко).

НАГОЛО́ШУВАТИ що, на чому, на що, зі спол. що (силою голосу або підвищенням тону виділяти слово, звук і т. ін. для підкреслення його важливості; увиразнювати, висувати на перший план у промові, тексті тощо за допомогою яких-небудь засобів найважливіші і найістотніші моменти), АКЦЕНТУВА́ТИ що, ПІДКРЕ́СЛЮВАТИ що, зі спол. щ о, ВИДІЛЯ́ТИ що, НАПИРА́ТИ на що, розм., НАЛЯГА́ТИ на що, розм.; НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ) на що, ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) на чому (інтонаційно виділяти слово, звук або іншу частину висловлення для підкреслення їх важливості чи взагалі привернення до них уваги слухача). — Док.: наголоси́ти, акцентува́ти, підкре́слити, ви́ділити, нати́снути, прити́снути. — Я принаймні завжди був проти всякого втручання в мої особисті, — він наголосив це слово, — особисті справи (Ю. Смолич); Наголошувати на вадах твору; Акцентувати увагу на політичному аспекті проблеми; Вона.. з несхованою злістю питає: — Ну, та й чого ти губищі свої надула? — "Губищі" підкреслює (А. Головко); В своїх творах сучасникам своїм Шевченко підкреслював, що вони є діти славних батьків, борців за волю батьківщини — діти Кривоноса, Богуна, Наливайка (П. Тичина); Виділити основні положення статті; Терентій.. напирає на.. те, що в гурті наймит стає стійкішим і дорожчим (М. Стельмах); "Хо" мені менше усього вподобався: дуже вже Ви в ньому налягаєте на все те, що так любо Вашому серцеві (Панас Мирний); — Юра сьогодні не піде в ліс, — твердо натискуючи на кожне слово, проказала Наталя (І. Волошин); — Гаразд. Обов'язково намалюю, — притиснув він на останньому слові (В. Козаченко). — Пор. 1. виділя́ти.