1. Словник синонімів української мови

відродження

ВІДНО́ВЛЕННЯ (приведення до попереднього стану), ПОНО́ВЛЕННЯ, ВІДНО́ВА, ВІДНО́ВЛЮВАННЯ. Тут (на Дарницькому заводі) почали розробляти нові методи відновлення зношених деталей (з журналу); Поновлення лісових масивів; Віднова картини; Відновлювання знайомства. — Пор. 1. відро́дження.

ВІДРО́ДЖЕННЯ (повернення чогось до попереднього стану або перехід до кращого стану після руйнування, нищення або занепаду), ВІДНО́ВЛЕННЯ, ПОНО́ВЛЕННЯ, РЕГЕНЕРА́ЦІЯ книжн. Всі дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив'ядання, потім знову відродження (А. Іщук); Соціальне, національне, культурне відродження; Відновлення зору; Обставини не сприяли відновленню листування (Леся Українка); — Чудово, капітане! Після бою, коли відіб'ємо напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника (О. Левада). — Пор. відно́влення.

ВІДРО́ДЖЕННЯ (період розквіту, піднесення науки, мистецтва, літератури в ряді країн Європи), РЕНЕСА́НС. Просто перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею в стилі італійського Відродження (З. Тулуб); Се ціла історія, чисто як із італійської новели з часів Ренесансу (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відродження — Воскресіння, повернення до життя; (країни) відновлення, віднова, відбудова; (природи) пробудження; (доба) ІСТ. Ренесанс; МЕД. регенерація. Словник синонімів Караванського
  2. відродження — -я, с. 1》 Розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду або на низькому рівні розвитку. || Відновлення, відбудова чого-небудь зруйнованого, знищеного. 2》 з великої літери. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відродження — ВІДРО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Відновлення, розвиток чого-небудь після занепаду. Всі дерева, квіти, трави повторюють собі свій річний цикл умирання, весіннього відродження, літнього розквіту, осіннього прив'ядання, потім знову відродження (А. Словник української мови у 20 томах
  4. Відродження — Відро́дження іменник середнього роду історичний період Орфографічний словник української мови
  5. ВІДРОДЖЕННЯ — • ВІДРОДЖЕННЯ , Ренесанс (франц. Renaissance) — епоха в історії культури народів Зх. і Центр. Європи (в Італії 14 — 16 ст., в ін. країнах — кін. 15 — 16 ст.). Тенденції В. поступово наростали ще з часів середньовіччя (див. Передвідродження). Виникнення... Українська літературна енциклопедія
  6. Відродження — див. Ренесанс Універсальний словник-енциклопедія
  7. відродження — ВІДРОДЖЕННЯ — епоха розвитку європейської культури (XIV — XVI ст.), коли відбувається перехід від культури Середньовіччя до культури Нового часу. Термін "В." традиційно означає відродження Античності в європейській культурі. Філософський енциклопедичний словник
  8. відродження — Відро́дження, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. відродження — ВІДРО́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Розквіт, піднесення чого-небудь, що було в стані занепаду або на низькому рівні розвитку. — Розходимось ми різними шляхами, розлучаємось, навіки злучені одною ідеєю.. відродження нашої країни… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. відродження — Відродження, -ня с. Возрожденіе. Словник української мови Грінченка