1. Словник синонімів української мови

говорун

БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. (той, хто говорить багато, безперестанку й швидко); ЩЕБЕТУ́Н розм., ЦОКОТУ́Н розм. рідше (перев. про дітей — той, хто багато і жваво говорить). Це був вгодований справник, ..весельчак і балакун для знайомих і Каїн для підлеглих (О. Довженко); Щастя жіноче не в багатослів'ї, не в красномовстві тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа); "А може, щось і вийшло би з цього", — задумався на мить Мирон, обережно йдучи далі, але згадав, який Полікарп лепетун, то й собі рукою махнув (М. Стельмах); Баляндрасник, балакун, він міг в робочий час повести весь відділ на каву і розповісти найсвіжіші анекдоти (В. Большак); Стефан Хмелевський, безупинний балагур, заповзятий вояка і розумний порадник (І. Ле); - Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій (І. Нечуй-Левицький). — Пор. базі́ка, балаку́ха.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. говорун — говору́н іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. говорун — -а, ч., розм. Той, хто любить поговорити; балакун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. говорун — Базіка, базікало, балакун, (вона) балакуха, байчар, балаклій, (вона) балаклійка, баляндрасник, балясник, (вона) балясниця, бовкало, болбот, верзиця, дзьоха, дріботун, (вона) дріботуха, лепетень, (вона) лепетиця, (воно) лепетенчик, лепетя, лепетун... Словник чужослів Павло Штепа
  4. говорун — ГОВОРУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто любить багато, красиво говорити, поговорити; балакун. Мовчить Павло .. І чого він мовчить? Говорун, гуляка, а тепер ягня якесь (У. Самчук); Щастя жіноче не в багатослів'ї, не в красномовності тих говорунів, які упадають за жінками (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  5. говорун — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  6. говорун — ГОВОРУ́Н, а́, ч., розм. Той, хто любить поговорити; балакун. Сам якось чув, як сусід.. говорун Панько варнякав на колодках (Збан., Єдина, 1959, 17). Словник української мови в 11 томах