1. Словник синонімів української мови

засуд

ВИ́РОК (ухвала суду про винність або невинність підсудного), ПРИ́СУД, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР заст., ЗА́СУД діал.; ВЕРДИ́КТ книжн. (перев. суду присяжних). Суддя зачитував вирок, і чекання ставало просто нестерпним (В. Дарда); Тут були лише ті, кого.. хвилювало кожне слово присуду (П. Дорошко); Поки був молодий (суддя), то завжди бувало усі рішення сам пише (Панас Мирний); Олександр знову прочитав приговор, і ще дужче сколихнулися селянські голови (М. Стельмах); Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою: засуд кримінального суду (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засуд — Присуд [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. засуд — за́суд іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. засуд — За́суд. Вирок. [Понтийский Пилат, намістник Галилеї] забороняє всім богатим особам перешкоджати у виконаню засуду смерти на Ісусі (Б. Українська літературна мова на Буковині
  4. засуд — -у, ч., діал. Вирок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. засуд — ЗА́СУД, у, ч., діал. Вирок. Я видав і сповнив жорстокий, нічим не мотивований засуд на смерть (Фр., III, 1950, 254); Суддя встав і, мов у суді засуд виголошував, сказав спокійно і поважно: — О шостій годині прийде до нас руський священик (Мак., Вибр., 1954, 288). Словник української мови в 11 томах