1. Словник синонімів української мови

криця

БУЛА́Т заст. (вид сталі), БУЛА́ТНА СТАЛЬ (КРИ́ЦЯ) заст., ДАМА́СЬКА СТАЛЬ. Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був як в шкаралупі боб (І. Котляревський); Очі у Хмельницького спалахнули. Кожне слово мовлене, ніби коване добрим ковалем з булатної криці (Н. Рибак); Збройники кували із дамаської сталі шаблю для полковника Кривоноса (П. Панч).

I. СТАЛЬ (твердий ковкий метал — сплав заліза з вуглецем та іншими домішками), КРИ́ЦЯ, ДУЛЕ́ВИНА діал. (міцно загартована сталь); НЕРЖАВІ́ЙКА розм. (яка не піддається ржавінню). Судно.. одягнуте у важку непробійну сталь (О. Гончар); Вигнулась, зашипіла криця.. Гостра пилка, заглиблюючись у дерево, виспівує зовсім так, мов жучок-музичка (М. Стельмах); Нічого, друже, не журися! В дулевину себе закуй (Т. Шевченко). — Пор. I. була́т.

КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм., КРЕСИ́ВО діал., ОГНИ́ВО заст. Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О. Левада); Витяг (Чіпка) гаман, люльку, наложив тютюном; налапав у гамані крицю, кремінь (Панас Мирний); Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво (Ганна Барвінок); У людну палату увійшло кілька чоловік — в темних свитках, підперезані широкими ремінними поясами, з кишенями на них для ножів, огнива, солі (С. Скляренко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. криця — Сталь, булат. Словник синонімів Полюги
  2. криця — кри́ця 1 іменник жіночого роду сталь кри́ця 2 іменник жіночого роду шматок металу; кресало Орфографічний словник української мови
  3. криця — І, ор. -ею. Сталь; уживається переважно в мові художніх творів. Не треба струн! Меча мені гостри, Заграй на кремені і криці! (О.Олесь). Літературне слововживання
  4. криця — Сталь; (загартована) дулевина, булат; ЖМ. кресало. Словник синонімів Караванського
  5. криця — -і, ж. 1》 Те саме, що сталь. || Виріб із сталі. 2》 мет. Шматок неочищеного від різних домішок заліза пористої будови, який утворюється під час виплавляння сталі з руди або чавуну. 3》 розм., рідко. Те саме, що кресало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. криця — КРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що сталь¹. Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка); Молотом щосили б'є [коваль]; Він залізу міць дає, Він тверду гартує крицю (М. Зеров); В тому вітанні голос .. Словник української мови у 20 томах
  7. криця — Кри́ця, -ці, -цею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. криця — КРИ́ЦЯ, і, ж. 1. Те саме, що сталь. Слово, чому ти не твердая криця. Що серед бою так ясно іскриться? (Л. Укр., І, 1951, 126); Молотом щосили б’є [коваль]; Він залізу міць дає, Він тверду гартує крицю (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. криця — Криця, -ці ж. Чистая сталь. Роблять дзеркала з міді, срібла, криці, а то й золоті роблять. Ком. II. 43. Криця — не лошиця! пів корня ззість, а мірки не довезе. Ном. № 10226. Иногда криця употребляется вм. кресало. Взяв губку та крицю, креснув і викресав. Рудч. Ск. II. 202. Словник української мови Грінченка