лад

БУДО́ВА (взаємне розташування частин у складі чого-небудь), СТРУКТУ́РА, ПОБУДО́ВА, ОРГАНІЗА́ЦІЯ (підкреслюється взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині певного цілого); КОМПОЗИ́ЦІЯ, АРХІТЕКТО́НІКА спец. (будова літературного твору); СТРІЙ, ЛАД (перев. щодо мови); СКЛАД (будова частини тіла); КОНСТРУ́КЦІЯ (будова машини, механізму, приладу; будова словосполучення, речення і под. мовних одиниць). Будова атома; Організаційна будова партії; Структура ґрунту; Структура металу; Надзвичайно складна за своєю побудовою, ..вона (кіноповість "Звенигора") дала щасливу можливість мені — виробничнику-самоукові — випробувати зброю в усіх жанрах (О. Довженко); Ритмічна організація вірша; У Панаса Мирного є твори, які написані, так би мовити, одним змахом пера і вражають легкістю композиції (О. Білецький); Улюблена поетом (Є. Плужником) архітектоніка — дві, рідше три й чотири строфи (Л. Новиченко); Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, ..а мати — так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови (І. Сенченко); Типово український склад обличчя, рівне високе чоло, а найбільше — то довгі сиві вуса.. завжди вводили в обман м'якого серцем любителя української старовини (Г. Хоткевич); Солдат — бездумний автомат найпростішої конструкції (П. Колесник).

ДОГЛЯДА́ТИ за ким-чим, кого, що (забезпечувати нормальний стан, порядок тощо), СТЕ́ЖИТИ за ким-чим, СЛІДКУВА́ТИ за ким-чим, ПИЛЬНУВА́ТИ, ДОПИЛЬНО́ВУВАТИ рідше, НАГЛЯДА́ТИ за ким-чим, ДИВИ́ТИСЯ за ким-чим, ГЛЯДІ́ТИ, ПАНТРУВА́ТИ розм., НАЗИРА́ТИ розм., ПРИПИЛЬНО́ВУВАТИ розм., ПРИГЛЯДА́ТИ за ким-чим, розм., ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ за ким-чим, розм., ДАВА́ТИ ПОРЯ́ДОК (ПОДАВА́ТИ ЛАД) чому, де, розм., ДОЗИРА́ТИ кого, що, діал., КУКО́БИТИ кого, що, діал., ПА́ЗИТИ кого, що, діал., ПА́ЗАТИ кого, що, діал., ПАЗУВА́ТИ кого, що, діал.; ХОДИ́ТИ за ким-чим, коло (біля) кого-чого, ПО́РАТИ кого, що, ПО́РАТИСЯ коло (біля) кого-чого, ТУ́ПАТИ коло (біля) кого-чого, розм., ТУ́ПЦЯТИ коло (біля) кого-чого, розм., ТУПЦЮВА́ТИ коло (біля) кого-чого, розм., ОБХО́ДИТИ кого, що, розм. (забезпечувати необхідні умови комусь, чомусь); НЯ́НЬЧИТИ кого, НЯ́НЬЧИТИСЯ з ким, ТІ́ШИТИ кого, ТІ́ШИТИСЯ з ким, ПА́НЬКАТИ кого, розм., ПА́НЬКАТИСЯ з ким, коло (біля) кого, розм. (дітей); ОБМИВА́ТИ кого, розм., ОБПИРА́ТИ кого, розм., ОБПА́ТРЮВАТИ кого, діал. (тримати у чистоті). — Док.: догля́нути, допильнува́ти, догля́діти (догле́діти), угле́діти (вгле́діти), угля́діти (вгля́діти) рідше допантрува́ти, назирну́ти, припильнува́ти, пригля́нути, пригля́діти, пригле́діти, да́ти поря́док (лад), дозрі́ти, ви́няньчити. В жінок діла не менше, як в чоловіків; їм треба і спекти, і зварити, і на поле до роботи ходити, і хати доглядати, ще й дітей глядіти ... (І. Нечуй-Левицький); Уважно стежить старий Горпищенко, щоб все тут було в порядку — і в колодязі, і біля колодязя (О. Гончар); Трактор пройшов власною ходою шлях відступу за Волгу, коли ніяк було слідкувати за режимом роботи й профілактикою (Ю. Яновський); Матір поважав (син), а стара гляділа й пильнувала його більш, ніж ока в лобі (Марко Вовчок); Я мушу на кватирі всього допильнувати, за всім доглянути (І. Франко); — Дуже я вас, дядьку Григоре, проситиму: наглядайте за нею. Без мужичих рук — хата валиться (Григорій Тютюнник); Швидко нас знову з кухні забрали: матір дивитися за дробиною, й мене з нею (Панас Мирний); Всяким він був — ви це знаєте. Гнізда свого не пантрував, чарка його часто водила (В. Яворівський); Ой, Морозе, друже, Мій названий брате! Назирай орлиним оком Сирітськую хату (П. Куліш); Супроводив (Олексій Кирилович) академіка з Сімферополя до Москви, помагав з речами, припильнував, щоб у Карналя було все необхідне для подорожі(П. Загребельний); Невістка за ним приглядає, завжди перелатаний, перепраний... (К. Гордієнко); Стара мати всьому порядок дає в хаті: й прибере, й догляне, й вечеряти наварить (І. Нечуй-Левицький); Діти малі, треба їм лад дати (М. Коцюбинський); Ой піду я на Поділля, мамо, мамунцуню, Аби-сьте ми дозирали мою Марисуню (коломийка); Зовсім знемігся (батько) на силах: не мав снаги й себе самого кукобити (Ганна Барвінок); — А тебе ж хто сюди кликав? Сиди дома та пазь роботу! (Лесь Мартович); Вони садили виноград, вони пазували садки свої, а хтось прийде і так, з доброго дива, почне нищити їх працю? (М. Коцюбинський); — Спасибі, Грицю, що поміг нам, що худобу доглядав, по-чесному, як біля свого, ходив (М. Стельмах); Влітку порала (Ольга) город, мала невеличке господарство (П. Кочура); — У війську я два роки порався біля вівчарок (В. Дрозд); Улітку коло саду й коло пасіки тупцює (Семен Денисович) (Б. Грінченко); — А ви б не найнялися мою корову обходити, га? Один буде гнати її в поле, а другий тим часом — стайню вичищати (казка); Няньчить (ненька) її й доглядає, Одверта, що шкодить, Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський); Максим клопотався над кулеметом. — Бач, няньчиться, мов з дитиною (Є. Куртяк); — Дурня нічого валяти. Думаєш, як приїдеш додому, то я з тобою буду і тепер панькатись (М. Хвильовий); Обмива (мати дітей), обпатрює, зодяга і ніколи ж то не втомиться (Г. Квітка-Основ'яненко); — Ми його будемо держати, годувати та обпирати, а він буде тут вередувати (І. Франко).

ЗГО́ДА (у співжитті, стосунках), ЗЛА́ГОДА, ЛАД, МИР, СПО́КІЙ, ПОРОЗУМІ́ННЯ, ЛА́ГОДА розм., ЗЛА́ДА діал., ПО́КІЙ заст., РЯД заст., рідко. Оверко з батьком, матір'ю повів розсудливу річ, у сім'ї настала любов і згода (К. Гордієнко); Ми закликаємо до згоди, Показуєм щасливу путь; Нехай на світі всі народи В добрі і в злагоді живуть! (Д. Павличко); Вся сім'я назброїлася на одне діло, — затихли в неї лайка і сварка, настав тихий мир та лад (Панас Мирний); Нічим їй ніхто не догодить, ні з ким жити в покої, в лагоді не може (М. Коцюбинський); Докіль не буде в людства злади?! (М. Вінграновський); — Дайте мені поміч, зробіть межи нами ряд. Короп наважився мене з світа зігнати! (Лесь Мартович).

ЛАД (перев. з означенням — форма, тип господарства певної суспільно-економічної формації), УКЛА́Д, У́СТРІЙ, ПОРЯ́ДОК перев. у мн.; РЕЖИ́М (перев. з негативною оцінкою). Тут пишеться тільки про ті закони, що належать до державного ладу, або, як кажуть вчені люди, до політичного устрою (Леся Українка); Суспільно-економічний уклад; Демократичні порядки; Окупаційний режим; Тоталітарний режим.

ОРГАНІЗО́ВАНІСТЬ (упорядкованість у дії, діях), ЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ЛАД, ПОРЯ́ДОК. Праця відбувалася надзвичайним темпом, І в той же час зразу бив в очі надзвичайний лад і організованість усієї роботи (Ю. Смолич); Спів капели відзначається злагодженістю звучання (з журналу); Можна було помітити, що тут панує цілковитий порядок і залізна чіткість добре злагодженого механізму (О. Гончар).

ПОРЯ́ДОК (стан, коли все робиться, виконується як слід, усі речі на своїх місцях, чисто прибрано тощо), ЛАД, УПОРЯДКО́ВАНІСТЬ, ОРГАНІЗОВАНІСТЬ, ТОЛК розм., ПО́РЯД діал.; ДИСЦИПЛІ́НА (твердо встановлений порядок, дотримання якого є обов'язковим для всіх членів певного колективу). Кого піймають на гарячому, одводять до міліції, а там розмова коротка: "За порушення громадського порядку і спокою — плати штраф" (А. Шиян); Ганна прибирала в кімнатах, давала лад у їдальні чи допомагала Нюсі подавати страви відпочиваючим (В. Козаченко); У нашому полку чортма толку (прислів'я); Ледве Тарасові минуло 9 літ, як умерла мати і батькові, щоб було кому доглядати дітвору та давати поряд в хаті, довелося вдруге оженитися (Панас Мирний); Вважав (секретар) для себе обов'язком дотримуватись залізної дисципліни (А. Дімаров).

ПОРЯ́ДОК (певним чином зумовлене розташування, розміщення когось, чогось, послідовність чого-небудь), ЛАД, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, СИСТЕ́МА, ПО́БИТ розм.; РОЗПОРЯ́ДОК (перев. послідовність чогось); ПРИ́ПИС, ПРИПИСА́ННЯ рідше (встановлений перев. керівними органами); ПРОЦЕДУ́РА (офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання, оформлення чогось). Удвох з Васею вони почали виробляти точний порядок завтрашнього дня (В. Собко); Життя пішло звичайним розміреним ладом (І. Ле); В Європі привикли більше до порядку, до систематичності, ..а в Бориславі тоді ті привички були ще слабі (І. Франко); Досліди провадять (Дмитро з Андрієм) за спеціальною системою, терпляче, як справжні інженери (М. Колесников); Думка.. малювала йому інший побит життя (Панас Мирний); Доки не усвідомиш оцього "треба", школа з її розпорядком буде для тебе тільки тягарем, каторгою... (О. Гончар); Я знав, що.. мої пильні заняття, мої аскетичні крайності, моя пунктуальність при виконуванні нових університетських приписів викликають хибні тлумачення (М. Грушевський); Порушити приписання адміністрації санаторію; Почали висувати кандидатів у президію. Процедура ця явно сподобалась вербівчанам, і вони почали називати десятки прізвищ (А. Іщук).

ПОСЛІДО́ВНІСТЬ (певний порядок розташування чогось, дотримання черги в чомусь), ЧЕРГО́ВІСТЬ, СИСТЕМАТИ́ЧНІСТЬ, ЛАД. Життя тримає строгу послідовність, і що здається хаосом — є тонкий лад (П. Тичина); Ципко разом з.. командиром намітили план і черговість демонстрування фільму (А. Шиян); Окремий збірник річ тяжка і дуже одірвана, в журналі може бути більше систематичності і постійності (Леся Українка). — Пор. насту́пність.

СПО́СІБ (спеціальна дія або система дій, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь), ЗА́СІБ, ПРИЙО́М, ЛАД з прийм. на та означ., ЧИН в оруд. в. з означ., РОБ в оруд. в. з означ., ЗРАЗОК, КШТАЛТ, НА́ПАД розм., МО́ДУС книжн. ПОЧЕРК, МАНЕРА (МАНІ́РА заст.), МАНІ́Р розм., ПО́БИТ в оруд. в. з означ., розм., ФАСО́Н розм., ХВА́ТКА розм., МАНО́РІЯ заст., ЯРМІС діал. (звичка діяти певним чином). — Нібито не велика штука дерев'яну ложку зробити, а все-таки треба мати свої способи, знатися на матерії (І. Франко); Я вступив до нього (комерційного інституту) лише тому, що мій атестат не давав мені права для вступу до інших вищих учбових закладів. Це був засіб здобути вищу освіту взагалі (О. Довженко); Різні прийоми і особливості були у наших рибалок. Дехто, приміром, любив міняти місця і присусіджуватись до чужих принад (М. Рильський); Його (командувача) голова на всі лади варіювала план загального наступу (Ю. Яновський); Я слухаю промову і одночасно думаю — яким чином тут опинився батько? (Л. Смілянський); — Додому?! То яким робом? — ще голосніше і недовірливо крикнув фурман. — Поки пішки (М. Стельмах); — Ви всіма нападами (плаваєте)? А нуте ще по-жіночому! (Панас Мирний); Ці переклади ("Слова о полку Ігоревім" Шашкевича, Максимовича, Руданського, Федьковича, Панаса Мирного) писані в різних манерах (М. Рильський); Тож краще, мабуть, буде повестись перед комісією на вже випробуваний манір — покірненьким телятком, ангелочком (О. Гончар); Хитрить лукавая Ютурна, Яким би побитом їй Турна Спасти од смертного ножа (І. Котляревський); Демид, дуже зацікавившись цим гарненьким дівчам, прибрав інший ярміс і став поводитись так, мов зовсім її не поміча (Б. Грінченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лад — (бути з ладом): готовість (приготуватися) [I] Словник з творів Івана Франка
  2. лад — (форма суспільно-економічної формації) устрій, уклад, (негативно) режим. Словник синонімів Полюги
  3. лад — лад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. лад — Порядок, впорядкованість, злагодженість, узгодженість, організованість; (у сім'ї) згода, злагода; (державний) устрій, система; (граматичний) структура, будова; МУЗ. тональність. Словник синонімів Караванського
  5. лад — ладу і ладу, ч. 1》 Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; прот. безладдя. Приводити до ладу. Вибувати з ладу. Ставати до ладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лад — (лат. modus, гр. harmonia, англ., фр. mode, іт. modo, нім. Tongeschlecht; слов’янське — злагода, лад, мир, порядок, стройність) —... Словник-довідник музичних термінів
  7. лад — ЛАД, ла́ду і ладу́, ч. 1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; протилежне безладдя. Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками (М. Словник української мови у 20 томах
  8. лад — Ані ладу, ані складу. Все помішане, та поплутане. Коли моє не влад, то я з своїм назад. Коли з мене невдоволені, то я можу забратися. Не мішай ладу, а держися ззаду. Не мішайся до чужого діла, а чекай кінця. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. лад — Лад, ладу́, ла́дові; до ладу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. лад — ЛАД, ла́ду і ладу́, ч. 1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; протилежне безладдя. Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. лад — Лад, -ду́ м. 1) Порядокъ, устройство, строй. У полі-полі військо стояло, військо стояло, ладу не знало. Маркев. 26. Пропаде шкапина, то й той лад у хазяйстві погасне, що й був. Грин. II. 208. За діло новим ладом узятись. О. 1861. IX. 181. в один лад. Словник української мови Грінченка