лад

ЛАД, ла́ду і ладу́, ч.

1. Стан, коли де-небудь чисто прибрано, всі речі на своїх місцях; порядок у чомусь або де-небудь; протилежне безладдя.

Він згадував свій город і виноградник, той лад, який завела там Параскіца власними руками (М. Коцюбинський);

Такий лад завів у селі старий досвідчений козак, що прийшов сюди з першими поселенцями (А. Чайковський);

В мешканні .. вони швидко навели лад: поприбирали й почіпляли знову на стіни образи та поклали речі на свої місця (І. Багряний);

В дворі будов хазяйський лад: ліворуч – ряд, праворуч – ряд (І. Гончаренко);

Кімнату за кімнатою в кожному будинку, ступінь за ступенем на подвір'ї прибирали, перетирали, перемивали, чистили, підмітали, наводячи зразковий лад (В. Козаченко);

Оксана знайшла косметичку, .. гарного дерев'яного гребня і заходилася давати собі ладу (А. Кокотюха);

Бідкався страшенно, що не зможе давати лад господарці. (М. Андрусяк).

2. Стан, коли все робиться, виконується як слід, відповідно до певних вимог, правил і т. ін.; упорядкованість.

Хтось до когось давно хоче писати, та ніяк не може прийнятись, то якийсь спішний лист на заваді стане, то хтось розкисне сам, та й так нема ладу (Леся Українка);

Як людина військова, любить [пан Бжеський] лад і дисципліну (З. Тулуб);

Кинувши роботу, батько одразу пішов тоді в школу .. наводити правду і лад... (О. Гончар);

Ми оберігаємо на вокзалі лад, регулюємо рух, стежимо за роботою прибиральниць (П. Колесник);

Нема ладу в селi! Нема в Колобродах вi-i-iйта!.. (Р. Андріяшик);

Тоді просте пригадування цих елементів легко налаштовує на потрібний лад (Любко Дереш);

// Злагодженість, узгодженість у діях; організованість.

Хоч пішли вони[половці] в кожухах, Не було ладу в їх рухах (І. Франко);

Праця відбувалася надзвичайним темпом. І в той же час зразу бив в очі надзвичайний лад і організованість усієї роботи (Ю. Смолич);

Кому, як не їм, краще знати, як тримати лад у багатотисячному натовпі (О. Забужко);

// Згода, злагода в стосунках, взаєминах і т. ін.

Нащо й клад, коли в сім'ї лад (прислів'я);

У товаристві лад – усяк тому радіє (Л. Глібов);

Його розбурхана істота мимоволі з гірким докором схилилася перед тихим подружжям ладу і згоди, що панувало тут, випромінюючи ясну щоденну радість (В. Підмогильний);

// у знач. присл. ла́дом. Зрозуміло, ясно, не заплутано.

Та ви ладом кажіть (Номис);

– Та чому оця Маруся нам не скаже нічого?.. – І справді, чом таки не скажеш ладом, Марусе? (Марко Вовчок).

3. перев. з прийм. в (у) та означ. Певним чином зумовлене розташування, розміщення кого-, чого-небудь; порядок (у 7 знач.).

На перехрестях небесних шляхів хрещатим візерунком іноді мчали в бойовому ладі наші винищувачі (О. Копиленко);

Йшли вони [панцирники] точним ладом (Ю. Смолич);

Виходить в чисте поле він У світі присмерковім, А в полі двісті сорок мін Лежать в ладу шаховім (Л. Первомайський);

Кінниця вже почала потроху строїтися в лади (І. Білик).

4. з прийм. на та означ. Спосіб, зразок, манера.

Він .. од мужицтва одстав, а збивався трохи на купецький лад (Г. Квітка-Основ'яненко);

Ввіходить Сабіна, – молода, гарна рабиня-самаритянка, убрана на грецько-римський лад (Леся Українка);

На якусь мить запала мовчанка. Видно, пообідавши, слідчі настроюють себе на робочий лад (Ю. Збанацький).

5. з означ. Система суспільного, державного укладу.

Він тільки-но вирушив із Грозного у Західну Грузію, щоб очолити рух за відновлення конституційного ладу в своїй країні (В. Шкляр);

Підкреслював при будь-якій нагоді свою невіру в насаджений згори суспільний лад (Ю. Андрухович);

Боротьба рабів проти рабовласників, яка тривала цілі століття, кінець кінцем привела до краху рабовласницького ладу і заміни його прогресивнішим – феодальним (з публіц. літ.).

6. чого і з означ., лінгв. Будова, структура (про мову).

Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, .. а мати – так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови (І. Сенченко);

Структура мови Шевченка з її граматичним ладом і основним словниковим фондом збереглась як основа сучасної української літературної мови (з наук. літ.).

7. з означ., муз. Спосіб побудови звукоряду, розташування звуків; тональність музичного твору.

* Образно. [Автор:] Мій голос журливеє щось починає, А струни твої на веселім ладу (Леся Українка);

Струни на́строю настро́ю На бадьорий юний лад (В. Еллан-Блакитний);

Все ж і цей хор [гімн Афродіті] має досить цільний характер, завдяки діатонічному ладу, що не змінюється (з наук. літ.).

8. тільки мн., муз. Поперечні поділки на грифі щипкових струнних інструментів;

// Клавіші гармонії, баяна, акордеона та духових інструментів.

З-під руки вибирали білі ґудзички ладів старенької гармонії (А. Шиян);

В швидких парубоцьких руках блискотіли перламутрові лади акордеона (М. Руденко).

Не до ладу́ кро́єний (розм. кра́яний), та мі́цно зши́тий див. кро́єний.

○ (1) Без ла́ду й скла́ду:

а) (у знач. присл.) безладно, недоладно, плутано.

Говорили без ладу й складу (приказка);

б) у знач. прикм. негарний, недоладний.

Кобила була крива, без ладу й складу;

(2) До ла́ду́:

а) у знач. присл. так як треба; добре; вправно.

Іти хіба до вас в найми? чи до ладу буде? (Т. Шевченко);

– Яка з тебе хазяйка буде, що ні ступити, ні зробити до ладу не годна? (М. Коцюбинський);

Вона дуже клопоталася про сьогоднішній вечір – треба ж, щоб усе було до ладу (В. Підмогильний);

Робота в його руках якось ішла сама собою, швидко й до ладу (О. Гончар);

б) у знач. присл. благополучно.

Семен радий був, що все скінчилось до ладу (М. Коцюбинський);

в) у знач. присл. (зі сл. говорити, писати, пояснювати і т. ін.) переконливо, зрозуміло, ясно і т. ін.

Закипів же й я тоді: – Да ти, – кажу, – Якове, говори до ладу! (Марко Вовчок);

Ну, добре! Сядьте на місце. Треба побалакати до-ладу. Все це нісенітниця (В. Винниченко);

– Та й не знаю, чи зможу до ладу розповісти? (М. Стельмах);

Оскільки сам він їй до ладу написати не вміє, то писаря собі знайшов (О. Гончар);

Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе (Є. Гуцало);

Чого тоді Іван Овсієвич так зробив, я гадаю, що він би не сказав нічого про це до ладу, якби хтось був про це спитав (Т. Осьмачка);

г) у знач. присл. (перев. зі сл. знати) точно, достеменно.

Довгенько розшукував художню школу. Кого не питав – ніхто до ладу не знав, де міститься та школа (Ю. Збанацький);

Їв, не знаючи до ладу, що він їсть (А. Дімаров);

ґ) у знач. присл. тоді, коли треба, або там, де треба; доречно.

– Вводити співи треба до ладу, щоб вони випливали з ходу п'єси (В. Самійленко);

д) у знач. прикм. потрібний, доречний.

Василь Парфенович .. може ще не таке встругнути, коли побачить: його думка – до шмиги, його слово – до ладу (В. Большак);

е) у знач. присл. гарно, красиво, чудово і т. ін.

Струнка, вродлива жінка. Завжди акуратно причесана, до ладу одягнена (із журн.);

(3) Не в лад:

а) у знач. присл. погано, невдало, невправно і т. ін.

Хвастун і дурень од природи, що ні робив, то все не в лад (І. Котляревський);

І літом їм було не в лад, як ніч надійде. – “Страшно”, – кажуть (Леся Українка);

Та що ж кохання? Лялечка, яку Знічев'я панькають і пестять, зване По-різному – і все не в лад (В. Мисик);

б) у знач. присл. (зі сл. співа́ти, вико́нувати і т. ін.) незлагоджено, фальшиво і т. ін.

[1-й вартовий (співає грубим голосом і не в лад):] Понад берегом Кокіта ходять смутнії герої (Леся Українка);

в) у знач. присл. (зі сл. говорити, повторювати і т. ін.) недоречно, невпопад тощо.

– А, всі ви скептики, – відмахнулась Вірунька Івановою примовкою, яку вона часто повторює – і в лад і не в лад (О. Гончар);

г) у знач. присл. (чому) не відповідно до чогось, усупереч чомусь і т. ін.

Дорош, горблячись у сідлі і гуцаючи тілом не в лад конячій ступі, проїхав мимо Оксена (Григорій Тютюнник);

І він, як лис на виноград, залізши у сусідський сад, сказав думкам своїм не в лад: Зелене, скажем прямо (П. Дорошко);

ґ) у знач. прикм. (що, кому і без дод.) не годиться; поганий, недоладний і т. ін. (про що-небудь).

Коли наше не в лад, то ми з своїм назад (прислів'я);

[Служебка:] Не доки ж панькатись мені з тобою! І се тобі не в лад, і те не в лад (Леся Українка);

(4) Не в лада́х з ким – чим і без дод., зі сл. бути, жити і т. ін. – у знач. присл. у поганих стосунках, не в злагоді і т. ін.

– Чи ти думаєш, що я хочу бути не в ладах з тобов [з тобою]... – засміялася й додала тихо: – І з твоїми дітьми... і з цілим нашим краєм?.. (О. Кундзич);

Та існує свій закон тяжіння І в страшному царстві зла: З небесами не в ладах пороки, Пекло ж люблять злі діла (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера);

(5) У лад:

а) у знач. присл. так як треба; добре, успішно і т. ін.

Розмова не йшла в лад (І. Франко);

б) у знач. присл. (зі сл. співа́ти, вико́нувати і т. ін.) гарно, злагоджено, співзвучно і т. ін.

В термах оргія... Дівчата Трохи не голії стоять Перед Кіпрідою і в лад Співають гімн (Т. Шевченко);

в) у знач. присл. тоді, коли треба, або там, де треба; доречно.

Вона [це] часто повторює – і в лад і не в лад (О. Гончар);

г) у знач. присл. (чому) згідно з чим-небудь, відповідно до чогось.

Коло важко притупувало в лад музиці (Леся Українка);

Варвара похитувалася в лад своїм думкам (Л. Первомайський);

ґ) у знач. прикм. такий як треба; гармонійний, відповідний і т. ін. (про голоси, музику тощо).

Голоси не геть то й у лад, зате голосні аж занадто (А. Головко);

// доречний, потрібний і т. ін.

Дурень багатий, та й слово його в лад (Номис).

△ (6) Дорі́йський лад, муз. – одна з трьох основних натуральних ладів мінорного нахилу.

◇ (7) Без [будь-яко́го (уся́кого, рідше нія́кого і т. ін.)] ла́ду́:

а) (у знач. присл.) нескладно, погано, безсистемно і т. ін.

Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (прислів'я);

Спершу вона нікого, нічого не бачила навкруги себе, і власні думки снувались без ладу в голові (Леся Українка);

б) (у знач. присл., зі сл. тікати, махати і т. ін.) в усі боки, безладно, неорганізовано, хаотично і т. ін.

Тікали [турки] без ладу, куди попало, аби тільки чим скоріше добратися до свого табору або в ліс (О. Маковей);

Бездумним поглядом обвів о. Ананій .. обличчя парафіян і без будь-якого ладу замахав кадилом (П. Панч);

Руки .. знову метлялися сюди і туди без усякого ладу (Ю. Смолич);

в) у знач. присл. необдумано, нерозумно і т. ін.

Вбовтнувся в річ без ладу (Номис);

Без ладу живе (Сл. Б. Грінченка);

(8) Без ла́ду́ і скла́ду:

а) у знач. присл. (зі сл. говорити, казати і т. ін.) нескладно, плутано і т. ін.

Говорили довго, без ладу і складу (із журн.);

б) у знач. прикм. негарний, непоказний, непривабливий і т. ін.

Хоч ти [кобила] крива, без ладу й складу, Хоч я на тебе вже чи й сяду, Але тоді.. Ти йшла, лишаючи позаду Усіх сусід (Переклад О. Мисика);

Ви́ведений з ла́ду́ див. ви́ведений;

Виво́дити (рідко вибива́ти) / ви́вести (рідко ви́бити) з ла́ду́ див. виво́дити¹;

Ви́хід з ла́ду́ див. ви́хід;

Вихо́дити (вибува́ти) / ви́йти (ви́бути) з ла́ду́ див. вихо́дити;

Дава́ти / да́ти лад (поря́док, рідше ряд і т. ін.) див. дава́ти;

Добра́ти (дібра́ти) / добира́ти ді́ла (ла́ду́, рідко раху́би) див. добира́ти;

Дово́дити / довести́ до ла́ду́ див. дово́дити;

Дохо́дити / дійти́ [до] ла́ду́ див. дохо́дити;

Іти́ / піти́ на (в) лад (до ла́ду́) <�Іти́ (кла́стися) на до́бре (на кра́ще)> див. іти́;

(9) На всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́:

а) у знач. присл. по-різному, всіляко і т. ін.

Ходив Грицько.., марив на всякі лади, пригадуючи колись перечитані романи (С. Васильченко);

Коли хто помилявся в читанню, .. підхоплював [о. Телесницький] помилку, повторював її на різні лади (І. Франко);

// зі сл. обмірко́вувати, обгово́рювати і под. з усіх сторін, всебічно.

Він [головком] зовсім не почував утоми, і його голова на всі лади варіювала план загального наступу і кривавої атаки (Ю. Яновський);

За столом тривало пожвавлення, відгадка була справді дотепною, і її обмірковували на всі лади (Л. Дмитерко);

б) у знач. присл. (зі сл. хвалити, просити і т. ін.) дуже, сильно.

Вони, бач, кесаря хвалили На всі лади (Т. Шевченко);

Скочив Заєць на ослін, “Що робить?” – міркує він.. Просить [Рись] на усі лади – Йди Ведмедя розбуди! (Д. Павличко);

Нам привіз його [керівника] й нарадив Навесні “районний сват”.. Вихваляв на всякий лад: Це вам клад (С. Олійник);

в) у знач. присл. (зі сл. розповідати, говорити і т. ін.) із захопленням, багато, жваво і т. ін.

Ревна громадянка, вона потім до самої грязелікарні на всі лади розповідатиме, як перша помітила цього малого злочинця (О. Гончар);

На усякі лади про це балакали (Марко Вовчок);

г) у знач. присл. (зі сл. густи, співати і т. ін.) видаючи різноманітні звуки; різноголосо.

На околицях міста на всі лади загули фабрики й заводи (П. Панч);

Немовби там [у музичному інструменті] .. сиділо щонайменше з півсотні солов'їв та з десяток жайворонків, і виспівували вони на всі лади (І. Цюпа);

В степу .. стрекотали коники, співали на різні лади пташки (П. Панч);

ґ) у знач. прикм. різноголосий, всілякий і т. ін. (перев. про звуки).

Писар .. нероздягнений спить щасливим сном із присвистами на всі лади (Ф. Малицький);

(10) На і́нший лад, зі сл. піти, перевести і т. ін. – у знач. присл. змінивши що-небудь; інакше, по-іншому.

Дід .. з тривогою розмову Перевів на інший лад (А. Малишко);

Тепер уже всім було видно, що справа пішла на інший лад (з газ.);

(11) На лад:

а) у знач. присл. (зі сл. іти, складатися і т. ін.) так як треба; добре, успішно і т. ін.

Зразу [хлопці] якось почули, що діло на лад йде, що в них щось вийде (С. Васильченко);

– Учора діло пішло було на лад, да [та] й розв'язалось із твоєї ласки (П. Куліш);

Гармаш помітив, що сьогодні не все іде на лад у Василя Пилиповича (О. Донченко);

Складалося усе у них на лад (з газ.);

б) у знач. присл. (чий, зі сл. бути, виходити і т. ін.) так, як хтось хоче; за чиїмсь бажанням, уподобанням.

Характер у неї [Катрі] непоступливий, крутий, вічно хоче, щоб на її лад виходило (Ю. Бедзик);

(12) На (в) оди́н лад:

а) у знач. присл. за тим самим зразком, без відмінностей; однаково.

Наші літературні редактори .. іноді надмірно захоплюються “причісуванням” мови на один лад (М. Рильський);

– Та ви вже хоч дражніть в один лад, – звернувся до них [дівчат] возій (С. Добровольський);

б) у знач. прикм. дуже схожі між собою; подібні, однакові.

Уздовж вулиці вишикувались хати, усі на один лад були (з газ.);

(13) На свій лад – у знач. присл. за власним уподобанням; по-своєму.

А хто годує нас і поїть, Той нам навік передає Обличчя світлеє своє І на свій лад серця нам строїть (В. Бичко);

Згадаймо, як за часів німої кінематографії глядачі читали у фільмах написи.. Глядачі читали титри кожен на свій лад, кожен із своїми інтонаціями (О. Довженко);

(14) Не до ла́ду́:

а) у знач. присл. погано, невправно, невдало і т. ін.

Йти не хочу і зоставатись дома не хочу, і все не до ладу, і нічого мені не треба (Марко Вовчок);

Був собі батько та й мати, та був у них син. Тільки що не зробить, – то все, по-їхньому, не до ладу (П. Тичина);

Парубок ударив кресалом по кремню, .. а губка не жевріє. Чи зволожіла, чи вим'ята не до ладу (Д. Косарик);

б) у знач. присл. (зі сл. говорити, сказати і т. ін.) недоречно, невпопад і т. ін.

Говорила небіжка до самої смерті, а все не до ладу (Номис);

[Прісцілла (стискає руку):] Вибачай! Я справді щось не до ладу сказала (Леся Українка);

На людях молодий вчений був неуважний, відповідав не до ладу (О. Іваненко);

Буду їй говорить не до ладу, що її так не любить ніхто... (В. Сосюра);

На уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу, – як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко);

в) у знач. прикм. уживається для вираження незадоволення чимось; не таке як треба.

– О бодай вас!.. Що то літа? Ні, вже не до ладу... Минулося (Т. Шевченко);

(15) Ні до ла́ду́ ні до при́кладу:

а) у знач. прикм. не здатний ні до чого; недотепа, нікчемний, незугарний і т. ін.

Керівник він поганенький. Як кажуть, ні до ладу ні до прикладу (з газ.);

б) у знач. присл. недоречно, невпопад і т. ін.

В цьому балеті був ні до ладу ні до прикладу вставлений номер танків (з мемуарної літ.);

(16) Ні ла́ду́ ні скла́ду (ні пола́ду, ні перела́ду):

а) у знач. ім. безладдя, безпорядки і т. ін.

[Пан Зефірин:] Ви [слуги] тут навалили, накопичили, ні ладу ні складу (І. Франко);

[Микита:] Там отак-то на гетьманщині все переплуталось та заборсалось, як волосінь у повсті: ні ладу ні складу (М. Кропивницький);

б) у знач. ім. (зі сл. нема, не було і т. ін.) ніякого порядку, зв'язку і т. ін.

Не було в тих її намаганнях, як то кажуть, ні ладу ні складу (із журн.);

в) у знач. прикм. негарний, непоказний, непривабливий і т. ін.

Господарство – ні ладу ні складу (з усн. мови);

Ні скла́ду, ні ла́ду, ні спе́реду, ні зза́ду див. склад²;

Оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) див. оберта́ти;

Переверта́ти / переверну́ти на свій лад див. переверта́ти;

Перево́дити / перевести́ на і́нший лад див. перево́дити;

Привести́ / приво́дити до ла́ду́ (до поря́дку, до пуття́ і т. ін.) див. приво́дити;

Ста́вити до ла́ду див. ста́вити;

Ста́ти / става́ти до ла́ду див. става́ти;

(17) Тонко́го ла́ду́:

а) у знач. прикм. високоосвічений, вихований, культурний, з хорошими манерами і т. ін.

Тонкого ладу жінка, Леся Українка і героїнь своїх виводила надзвичайно жіночними, привабливими, з активним розумом, діями (із журн.);

б) у знач. прикм. витончений, вишуканий, досконалий і т. ін.

То була тонкого ладу робота (із журн.);

(18) У ладу́:

а) так, як і повинно бути; добре, успішно і т. ін.

Все твоє буде в ладу, як у меду (прислів'я);

б) (з ким і без дод., зі сл. жити, пожити, прожити і под.) у добрих стосунках, мирно, дружно і т. ін.

І пану Халявському з його жінкою не минулося; не пожили у ладу (Г. Квітка-Основ'яненко);

Цілу зиму й весну Кайдашенки прожили в ладу (І. Нечуй-Левицький);

Живіть, дітки, в ладу та не забувайте батька! (О. Полторацький).

(19) На купе́цький лад – по-купепькому, як у купців.

Він, ще оженившись, .. од мужицтва одстав, а збився трошки на купецький лад (Г. Квітка-Основ'яненко).