1. Словник синонімів української мови

мало

МА́ЛО (у невеликій кількості; у невизначеній мірі тощо), НЕБАГА́ТО, НЕБАГА́ЦЬКО розм., НЕ ГУРТ розм., НЕ ГУК діал. — Ех, дурна ти, дівко, мало каші їла (В. Винниченко); Дім стояв під вітром та під іскрами й згорів дочиста. Небагацько дечого з дому й вихопили (І. Нечуй-Левицький); — Щось тут і хат не гурт видно, — сказав Кайдаш (І. Нечуй-Левицький); Тут новин не гук (І. Франко). — Пор. 2. тро́хи.

МА́ЛО присудк. сл. (менше, ніж треба), НЕДОСТА́ТНЬО, НЕГУ́СТО розм., О́БМАЛЬ розм., ЗАМА́ЛО розм., СКУПЕ́НЬКО розм. Голова велика, а розуму мало (М. Номис); І хоч дали йому тоді корисне діло — пожежню, він, проте, вважає, що цього йому недостатньо (О. Гончар); Сьогодні пасажирів у прямому (поїзді) було негусто (О. Гончар); — Може, на війні людей обмаль, а нас тут затримують (П. Кочура); Самих колодязів замало. Ставків би ще (М. Рильський); Хто з їх дурніший двох? Та глузду, казать, скупенько у обох... (П. Гулак-Артемовський).

НЕДО́ВГО (протягом невеликого відрізка часу), ТРО́ХИ, МА́ЛО розм. Ходити на улицю він не любив, а коли й ходив, то гуляв недовго (І. Нечуй-Левицький); Він подав Яшкові сопілку, і той.. посвистів трохи (А. Головко); Ми таки мало стояли в Неаполі (Леся Українка).

ТРО́ХИ (у незначній кількості); ДЕ́ЩО, ТРО́ШКИ (ТРІ́ШКИ) розм., ДЕ́ЩИЦЮ розм., КРИ́ХТУ розм., ДРІ́БКУ розм., КА́ПЛЮ розм., КРА́ПЛЮ розм., ТРО́ХА діал., ТРО́ШКА діал. Потім бабця Анна ті чоботи продала і принесла трохи хліба (І. Микитенко); — Я дещо чула з її розмови (І. Нечуй-Левицький); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (М. Коцюбинський); Старий уже був Грицько Вересай і виходив на люди тільки теплої пори, та й то в базарний день, щоб заробити дещицю (Ф. Бурлака); — Допоможи він мені крихту, каплю... і я б тепер багач на всю губу був (Панас Мирний); — Пождіть дрібку (О. Ковінька); — Відпочинку б хоч каплю мені (П. Грабовський). — Пор. 1. ма́ло.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мало — За ма́ло: — нема за що [24] Словник з творів Івана Франка
  2. мало — Небагато; недостатньо, замало// не густо, як кіт наплакав, на заячий скік, крапля в морі. Словник синонімів Полюги
  3. мало — ма́ло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  4. мало — присл. Чого це вийшло на майдан так мало жовнірів? (І.Нечуй-Левицький); Хіба мало кілків валяється коло річки? (Панас Мирний); Мою появу на фабриці мало хто помітив (Ю.Яновський). Форма множини присудка не вживана. Пор. багато. Літературне слововживання
  5. мало — (у невеликій кількості) не [дуже] густо; [як (мов і т. ін. )] кіт наплакав; котові (коту) на сльози нема (не вистачить); як у кота сліз; із заячий хвіст; на заячий скік; (зовсім мало, ледве-ледве) на макове зерно (зернятко); на волосину (волосинку)... Словник фразеологічних синонімів
  6. мало — пр., небагато, трохи, не гурт, негусто, небагацько, ід. по пальцях перелічити, як кіт наплакав, на пальцях полічити; (у діжці) на дні; (гнутий) незначно; (жити) недовго; (духу) обмаль, недосить; (бувати) рідко, нечасто; (з нст. Словник синонімів Караванського
  7. мало — I абищиця, будь-стільки, всього-навсього, горстка, горсточка, грамина, граминка, грамулечка, ґрамулька, декілька, де-не-де, дещиця, дрібка, дрібок, дрібочка, дрібочок, жмснечка, жменя, жменька, жмінечка, жмінька, жмутик, жмутичок, замало, капелечка... Словник синонімів Вусика
  8. мало — присл. 1》 У невеликій кількості; небагато. || У незначній мірі. || рідко. Недовго, нетривалий час. || Рідко, не часто. || у знач. неознач. кільк. числ. Невелика кількість кого-, чого-небудь. || у знач. присудк. сл. Мало де — у небагатьох місцях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. мало — МА́ЛО, присл. 1. У невеликій кількості; небагато; протилежне багато. Хто багато говорить, той мало творить (Номис); [З лівого боку:] Довго балакав, та мало сказав!.. (М. Словник української мови у 20 томах
  10. мало — Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. Повчання як бути розумним. Ліпше мало, як нічого. Ліпше хоч і мала користь, чим ніяка. Мало писне, а много тисне. Про професіоналістів, що за малу пораду беруть велику плату. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. мало — (аж (і)) о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т. ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї. 1. Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. Фразеологічний словник української мови
  12. мало — Ма́ло, ма́ло-ма́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. мало — МА́ЛО, присл. 1. У невеликій кількості; небагато. Хто багато говорить, той мало творить (Номис, 1864, № 12880); [З лівого боку:] Довго балакав, та мало сказав!.. (Кроп., IV, 1959, 88); // У незначній мірі. Словник української мови в 11 томах
  14. мало — Мало нар. Мало, немного. Розуму багато, а грошей мало. Ном. № 1553. А діти на тоє і мало не дбають. КС. 1883. II. 469. мало не, мало-мало не, мало що не. Чуть не, чуть-чуть не, едва не. За ним ідуть мало-мало не три тисячі. Макс. Словник української мови Грінченка